Угорсько – Широколужанський масив привернув увагу вчених природо – охоронців практично тільки у післявоєнний час. У дорадянський період була опублікована лише одна невелика робота А. Златніка, присвячена резервату «Лужанський праліс». Після визволення Закарпаття вітчизняні ботаніки доклали чимало зусиль для вивчення флори і рослинності цієї перлини Закарпатської природи. У різні періоди тут працювали Д. К. Зеров, С. М. Стойка, В. І. Комендар, С. С. Фодор і В. Вайнагій, Л. О. Тасєнкевич і Л. Навроцька та інші вчені.
Угорський масив виявися цікавим для палео – ботанічних, палео – зоологічних, а також археологічних і сспелеологічних досліджень. На схилах Полонинського проведено поки – що єдині дослідження спор та пилку з болотних відкладів і печерних нашарувань, що дозволило з’ясувати польодовикову історію рослинності в цьому регіоні. У відслоєннях на річці Великій Угольці палеоботаніки знайшли відбитки листя магнолії, лавра, пальми, мирта, винограду та інших субтропічних та тропічних рослин, які зростали у Нижньому Тортоні.
Угорський заповідний масив цікавий також з історичної точки зору. В малій Угольці в 16 ст. діяв чоловічий монастир, у якому жило 330 монахів. Рештки підвалин монастиря збереглися до наших днів. Є відомості про те, що 1538 році монастир відвідали посли Івана Грозного, які поверталися з Константинополя в Москву. На заповідній території і в околицях є чимало мінеральних джерел з вуглекислою та сірчистою водою, відомі соляні джерела, деякими з них користуються і зараз.
Даний масив Карпатського заповідника за    ймає південні макросхили Полонинського хребта й об’єднує два лісництва – Широколужанський і Угольський.
В Угорському масиві зростає багато теплолюбних видів – дуб скельний, клокичка, а в Широколужанському збереглися осередки корінних смерекових і березових лісів.
Угорсько – Широколужанський заповідний масив має особливу цінність і значення, тому що на його території знаходиться найбільший в європі осередок букових пралісів.
Надзвичайно цікавими є реліктові осередки дуба скельного, що збереглися серед букових лісів в урочищах Вежа і Погарь Угольського масиву в межах висот 600 – 920 метрів.
Зрідка в букових лісах зустрічаються дуб звичайний,  ільм гірський, клен гостролистий і польовий ясен, липа серце листа, черешня.


Мотря Віта