Хуст – старовинне закарпатське місто зі славетною історією, давніми культурними традиціями та мальовничою природою. Історично склалося так, що на цій чудовій землі з давніх-давен компактно вжилися багато різних за культурою та релігією національностей. Тому у Хусті ми можемо знайти чимало визначних місць та споруд, які належать до зразків як української, так і угорської, словацької та румунської культури.
Серед цих величних споруд яскраво виділяються прекрасні храми, яких на Хустщині чимало. Одним з таких воістину священних місць є Православний Свято-Благовіщенський храм.
Цей храм, що являє собою важливе сакральне місце для всієї православної громади м.Хуст, був збудований ще в 1929 році на земельній площі, подарованої власником маєтку Михайлом Палканинцем, на кошти та пожертви вірян. Важливу роль в процесі прийняття рішення про побудову нового храму відіграв Преподобний Олексій (Кабалюк). Храм повинен був стати заміною старій дерев’яній церкві, що вже не могла вмістити велику кількість прихожан. Будівництво почалося 7 квітня 1925 року на свято Благовіщення Божої Матері після освячення першого каменю. Перша літургія відбулася 14 жовтня 1929 року в свято Покров Божої Матері. Освятили храм Серафим, єпископ Сербський і Карпаторуський (1928-1930 рр.) і Горазд, архієпископ Празький і всієї Чехословаччини.
Першим настоятелем храму став той же Преподобний Олексій (Кабалюк). Це був чоловік, який за власні переконання та віру був цькований австро-угорською владою та у 1918 році ув’язнений разом з іншими 34-ма борцями за православну віру.
21 серпня 1964 року рішенням сесії Хустської міської ради за храм був знятий з обліку. Було вирішено релігійну громаду перевести у Вознесенський собор, а приміщення Благовіщенської церкви розібрати і матеріал використати для будівництва школи. Всі паркани навколо храму владою було зруйновано. У 1964 році відбулися зміни в керівництві Радянського Союзу і, можливо це й врятувало храм від руйнування. Після довгих домагань віруючих у червні 1970 року настоятелем храму був призначений протоієрей Іоанн Вучкан. За словами віруючих храм був у жалюгідному стані. У 2004 році завершилася добудова храму. Він став просторішим, гарно розписаним. У 2007 році повністю замінено покриття даху і куполів добротною жерстяною покрівлею, пофарбовано стіни, облагороджено прилеглу до храму територію. Храм є духовним джерелом для хустян, а також чудовою архітектурною окрасою нашого міста. Він служить і буде служити для сьогоднішніх і майбутніх поколінь. Храм є не тільки визначним духовним серцем Хуста, але й по праву може бути включений до списку туристичних маршрутів. Його можна відвідати у вихідні дні та в дні релігійних свят.