В якому місті була створена перша кіностудія

Перша спеціалізована кіностудія у світі з’явилася не в Голлівуді й не в Парижі. Її побудували у 1893 році в невеликому містечку Вест-Орандж у штаті Нью-Джерсі, США. Саме там, на території лабораторій Томаса Едісона, виникла споруда під назвою Black Maria — перший у світі павільйон, створений спеціально для зйомок рухомих зображень.

Цей факт часто плутають із появою публічних кіносеансів братів Люм’єр чи з розквітом американської кіноіндустрії на Західному узбережжі. Насправді саме Вест-Орандж став точкою, з якої кіновиробництво перетворилося з лабораторного експерименту на системну справу. Далі — детальна історія цього місця, його технічні рішення, український контекст і поширені помилки, які досі зустрічаються навіть у серйозних джерелах.

Чому не Голлівуд і не Ліон: географія першого кіновиробництва

Наприкінці XIX століття кіно існувало переважно як технічний експеримент. Едісон уже мав кінетоскоп — апарат для індивідуального перегляду коротких роликів — і кінетограф, камеру, яка фіксувала рух. Проте для регулярного виробництва контенту потрібне було спеціальне приміщення. Природне освітлення тоді було єдиним надійним джерелом світла, адже потужні електричні лампи ще не підходили для зйомок.

Вест-Орандж виявився ідеальним місцем з кількох причин. Тут уже працювала велика лабораторія Едісона, де зосереджувалися інженери, механіки й матеріали. Містечко розташоване неподалік Нью-Йорка, що спрощувало логістику з акторами водевілів і цирковими артистами. Водночас воно залишалося досить спокійним, щоб не відволікати від експериментів. Саме тому будівництво студії розпочали в грудні 1892 року, а завершили на початку 1893-го. Вартість споруди склала 637 доларів 67 центів — сума, яка сьогодні здається символічною, але тоді це була цілком серйозна інвестиція.

Голлівуд з’явиться як кіноцентр лише через два десятиліття. Перша постійна студія там відкриється лише в 1911 році. Брати Люм’єр у Ліоні зробили акцент на публічних показах і документальних зйомках на натурі, а не на стаціонарному павільйоні. Тому саме Вест-Орандж утримує пальму першості як місце народження спеціалізованої кіностудії.

Як виглядала і працювала Black Maria

Зовнішній вигляд студії дав їй прізвисько. Будівля була обшита чорним толем, мала видовжену форму й нагадувала поліцейські фургони того часу, які в Америці називали «Black Maria». Співробітники Едісона швидко підхопили назву. Сам винахідник іноді називав її «собачою будкою» через тісноту й задуху.

Головна особливість конструкції — рухома платформа. Уся споруда стояла на коліщатках і могла обертатися навколо центральної осі. Це дозволяло протягом дня повертати павільйон так, щоб сонячне світло максимально потрапляло всередину через відкритий дах. Дах був відкидним: його піднімали й опускали залежно від положення сонця. Без цього знімати було майже неможливо — чутливість тодішньої плівки вимагала дуже яскравого освітлення.

Розміри були скромними: приблизно 15 метрів у довжину й 5 метрів у ширину. Усередині стіни фарбували в чорний колір, щоб уникнути зайвих відблисків. Камеру встановлювали стаціонарно, а акторів і декорації розміщували безпосередньо перед нею. Зйомки тривали лічені секунди — більшість роликів мали тривалість від 15 до 50 секунд.

За вісім років роботи в Black Maria зняли від 200 до 300 коротких фільмів. Серед них — знаменитий «Чих Фреда Отта» (1894), перший фільм, захищений авторським правом у США, а також перший зафіксований на плівці поцілунок, танці, боксерські поєдинки, виступи циркових артистів і навіть котів, які «боксують». Багато з цих роликів показували в кінетоскопах — апаратах, куди глядач зазирав через окуляр.

Технічні рішення, які випередили свій час

Black Maria не була просто сараєм. Вона стала першою спробою контролювати всі елементи знімального процесу: світло, простір, рух камери й поведінку акторів. Інженери Вільям Діксон і Вільям Хайз, які безпосередньо відповідали за роботу студії, постійно вдосконалювали процес. Вони експериментували з синхронізацією зображення й звуку ще в середині 1890-х, хоча повноцінного звукового кіно довелося чекати ще кілька десятиліть.

Коли технології просунулися, Едісон переніс виробництво до Нью-Йорка. У 1901 році Black Maria закрили, а 1903-го розібрали. На її місці сьогодні стоїть реконструкція 1954 року, яку відновили й знову відкрили для відвідувачів у 2024 році в межах Національного історичного парку Томаса Едісона. Сучасні відвідувачі можуть побачити репліку кінетографа, кінетоскопів і навіть приміряти одяг тієї епохи для власних «зйомок».

Перша кіностудія в Україні: Одеса як східноєвропейський піонер

Поки в Америці вже працювала Black Maria, на території сучасної України кіно тільки починало формуватися. Офіційною датою народження Одеської кіностудії вважають 23 травня 1919 року. Саме тоді рішенням місцевої влади націоналізували майно приватних кіноательє Мирона Гроссмана, Дмитра Харитонова та Борисова. На їхній базі створили державну кінофабрику, яка спочатку працювала як кіносекція політвідділу Червоної армії.

Насправді кінематографічне життя в Одесі почалося раніше. У 1907 році Гроссман відкрив ательє «Мирограф» і знімав місцеву хроніку. У 1916 році Харитонов збудував великий скляний павільйон на Французькому бульварі, 33 — саме там, де студія розташована й сьогодні. До революції в Одесі вже знімали художні стрічки з участю Віри Холодної та інших зірок німого кіно.

У 1920-х Одеська кінофабрика стала головним виробничим майданчиком українського кіно. Тут починали Олександр Довженко, Лесь Курбас, Петро Чардинін. У деякі роки студія давала до 40 % усього кіновиробництва тодішнього СРСР. Саме успіх одеситів дозволив згодом побудувати масштабну Київську кінофабрику, відому сьогодні як Національна кіностудія імені Олександра Довженка.

Поширені міфи та помилки

Один із найстійкіших міфів — що перша кіностудія з’явилася в Голлівуді. Насправді Голлівуд став центром значно пізніше, коли кінокомпанії почали тікати від патентного контролю Едісона й шукали краще освітлення та дешевшу землю в Каліфорнії.

Інший міф пов’язаний із братами Люм’єр. Вони справді провели перший публічний платний кіносеанс у Парижі 28 грудня 1895 року, але їхня діяльність була зосереджена на показі й зйомках на натурі, а не на будівництві стаціонарної студії. Студія Мельєса під Парижем з’явилася пізніше й уже спеціалізувалася на трюкових фільмах.

Іноді українські джерела згадують Йосипа Тимченка, який у 1893 році в Одесі створив апарат для зйомки рухомих зображень. Це важливий епізод історії техніки, але він не означає створення кіностудії як виробничого комплексу. Студія — це передусім організований простір і система виробництва, а не лише камера.

Ще одна плутанина виникає навколо Studio Babelsberg у Німеччині. Вона дійсно є найстарішою великомасштабною студією, що безперервно працює з 1912 року, але це не перша студія у світі. Аналогічно Ealing Studios у Лондоні вважається найстарішою студією з безперервною роботою з 1902 року, проте знову ж таки — не першою.

Від Black Maria до сучасних кінокомплексів

Шлях від маленького обертового сараю в Нью-Джерсі до сучасних студійних міст був стрімким. Уже на початку XX століття з’явилися скляні павільйони, які краще використовували денне світло. Потім — звукові студії, великі декораційні майданчики, бек-лоти. Сьогодні найбільші комплекси займають десятки й сотні гектарів і поєднують фізичні зйомки з віртуальною реальністю та LED-екранами.

Проте базовий принцип, закладений у Black Maria, залишився: контрольований простір, кероване освітлення й можливість повторювати зйомки стільки разів, скільки потрібно. Навіть сучасні віртуальні продакшн-технології, які активно розвиваються у 2020-х, по суті продовжують ідею створення штучного, повністю керованого середовища для камери.

Джерело: узагальнені дані історичних досліджень і офіційних архівів кіностудій.

Ключові інсайти

Відповідь на питання «в якому місті була створена перша кіностудія» однозначна: Вест-Орандж, штат Нью-Джерсі. Саме там у 1893 році з’явилася Black Maria — скромна, але революційна споруда, яка перетворила кіно з лабораторного дива на індустрію.

Для українського читача важливо пам’ятати й про Одесу. Хоча вона з’явилася на чверть століття пізніше, саме тут закладалися основи національного кіновиробництва, і саме одеські павільйони стали школою для покоління режисерів, які сформували українське кіно.

Історія першої студії показує, наскільки швидко технічна ідея може перерости в культурне явище. Від обертового сараю з чорним толем до сучасних віртуальних продакшн-майданчиків минуло трохи більше ніж 130 років. І все почалося в тихому передмісті Нью-Йорка, де інженери Едісона просто намагалися зловити правильне світло для своїх коротких роликів.