Дослідження туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття з використанням SWOT-аналізу
Одним із методів проведення діагностики розвитку туристично-рекреаційного комплексу на регіональному рівні є дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT- аналізу.
SWOT- аналіз як метод проведення аналітичних досліджень стану об’єкта широко використовується в практиці стратегічного планування і має ряд переваг, які випливають із алгоритму його проведення.
Технологія проведення будь-якого аналізу передбачає поділ об’кта дослідження на окремі складові (елементи) і їх подальше послідовне вивчення. SWOT- аналіз (в перекладі з англійської) - це вивчення сильних і слабких сторін об’кта, можливостей і перешкод на шляшу його розвитку, а також оцінка шляхів підсилення слабких і максимального використання сильних сторін. Крім того, цей вид аналізу передбачає виявлення загроз для розвитку об’кта, які є і можуть виникати в перспективі, та є ідеальним в стратегічному плануванні при формуванні стратегії.
SWOT- аналіз виконує ряд функцій, серед яких основними є:
- теоретична (збагачення наукових здобутків в сфері стратегічного планування і менеджменту);
- прикладна (узагальнення описової частини аналізу стану ТРК регіону, формування стратегії, розробка заходів і завдань для пом’якшення, нівелювання чи ліквідації проблем та загроз в практиці розробки стратегії);
- інформаційна (формування баз даних для розробки стратегії, здійснення контролюючої функції в рамках моніторингу реалізації стратегії та коригування останньої).
Нами здійснено SWOT- аналіз розвитку ТРК на регіональному рівні. Окремі фрагменти SWOT- аналізу представлені нижче у табличній формі (див. таб. 1. )
Т
аблиця 1. Сильні і слабкі сторони розвитку ТРК Закарпатської області
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ
|
СЛАБКІ СТОРОНИ
|
|
· наявність рекреаційних територій: загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення у Закарпатській області складає 2,6 тис. га, 80% території займають гори ;
· наявність мінеральних вод: із 36 типів мінеральних вод, наявних в Україні, 32 типи є в Закарпатті, затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод області 3 272 куб. м на добу мають 14 родовищ;
· розширення мережі природно-заповідного фонду області;
· привабливі природні умови, гірські озера, лісові комплекси, краєзнавчі парки (заг. площа 130 га);
· значний прогрес в інфраструктурі охорони довкілля, зниження величини викидів від стаціонарних забрудників і автотранспорту;
· велика кількість унікальних туристично-рекреаційних об’єктів (замки, церкви, пам’ятки архітектури тощо);
· унікальні природні та туристичні ресурси для розвитку туризму (“Центр Європи”, “Синевірське озеро”, “Долина нарцисів”);
· наявність природних умов для розвитку гірськолижного, водного, велотуризму, сільського зеленого туризму та туризму за інтересами (мисливства, рибальства тощо);
· існують об’єкти, які використовуються для спелеотуризму;
· інтенсифікація туристичної діяльності, зростання потоків іноземних туристів;
· наявність мережі санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, баз відпочинку;
· проведення масштабного капітального ремонту закладів рекреаційної сфери (протягом минулого року кожен другий санаторно-оздоровчий заклад перебував на капремонті).
|
· незадовільний стан ґрунтів через втручання в екосистему Карпат;
· самовільна, несанкціонована вирубка лісових насаджень;
· погіршення якості підземних вод;
· низький рівень знешкодження токсичних відходів: знешкоджується значно менше, ніж виробляється (із 36 тис. тон відходів, що виробляється щороку знешкоджується тільки 15 тис. тон);
· відсутність полігонів і місць захоронення для токсичних відходів;
· значне забруднення річок;
· ріст забруднення вихлопними газами та збільшення шуму у зв’язку із розвитком транскордонного співробітництва;
· брак водостічних споруд та каналізацій на значній частині території області;
· незадовільний стан пам’яток природи, історії, культури, архітектури;
· низький рівень розвитку туристичної інфраструктури;
· недостатня кількість розроблених туристичних маршрутів в межах області;
· погана доступність до об’єктів спелеотуризму;
· недостатня кількість об’єктів готельного господарства;
· недостатній рівень благоустрію озер і рік для туристичних потреб;
· погане пристосування для потреб спеціалізованого туризму (дельтапланеризм, байдарки);
· недостатня кількість туристичного товару;
· неточність інформаційного забезпечення для туристів;
· низький рівень матеріально-технічної бази рекреаційної сфери;
· невідповідність якості рекреаційних послуг міжнародним стандартам.
|
Крім сильних і слабких сторін розвитку ТРК на регіональному рівні нами були оцінені внутрішні і зовнішні можливості та обмеження діяльності туризму і рекреації в Закарпатській області (див. табл. 2).
Таблиця 2. Можливості і обмеження розвитку ТРК Закарпаття
Зовнішні
|
МОЖЛИВОСТІ
|
ОБМЕЖЕННЯ
|
|
· застосування технології стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону;
· розвиток транскордонного співробітництва у ТРК регіону;
· вихід туристичного і рекреаційного бізнесу на міжнародний ринок;
· залучення інвестицій у модернізацію ТРК Закарпаття;
· використання світового досвіду в дослідженні, організації і управлінні ринку туристично-рекреаційних послуг;
· дослідження та ефективне використання туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття;
· проведення науково-обгрунтованого економічного зонування рекреаційних територій Закарпатської області.
|
· недосконале податкове законодавство;
· обмежене бюджетне фінансування;
· наявність адміністративних бар’єрів на шляху становлення та розвитку ТРК Закарпаття (реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин);
· відсутність механізмів реалізації державної політики щодо підтримки туристичного бізнесу;
· орієнтація іноземних партнерів, головним чином, на експлуатацію мінерально-сировинних ресурсів регіону;
|
Внутрішні
|
МОЖЛИВОСТІ
|
ОБМЕЖЕННЯ
|
|
· розвиток страхових відносин у туристично-рекреаційному бізнесі регіону (гарантійна підтримка);
· діяльність кадрових агенцій на території регіону;
· зменшення регуляторного тиску;
· покращення технології обслуговування рекреантів і туристів;
· потенційні можливості з малими затратами створити нові робочі місця в туризмі (створення одного робочого місця в туризмі у 20 разів дешевше, ніж у промисловості).
|
· неспроможність прийняття узгоджених рішень на різних щаблях влади;
· недосконалі можливості прийняття зовнішньої фінансової допомоги (брак знань, досвіду і інституційних можливості);
· недооцінка значення туризму для розвитку регіону;
· низький рівень підготовки управлінських кадрів;
· складність інвестиційного клімату;
· зростання масштабів діяльності підприємств туристичного бізнесу у “тіньовому” секторі.
|
Проведений SWOT- аналіз засвідчує, область має потужний потенціал для здійснення більшості видів туристично-рекреаційної діяльності, використання якого суттєво лімітується низкою обмежень, для подолання яких слід обрати чітку стратегію.
Напрямки реформування туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття
Наступним етапом SWOT- аналізу є оцінка шляхів підсилення слабких і максимального використання сильних сторін досліджуваного явища.
Оскільки стратегічні орієнтири рефор¬му¬вання господарства Закарпатської області відводять сферам санаторно-курортного ліку¬ван¬ня, оздоровлення, туризму та відпочинку роль однієї з пріоритетних із зайняттям у ма¬й¬бутньому ключових позицій в господарському комплексі регіону, реформування сана¬торно-курортного комплексу вже сьогодні вимагає реалізації таких заходів (за напрямами), як:
Туризм:
- формування на базі основних туристичних центрів, курортів та регіонів від¬по¬чинку єдиної системи туристично-рекреаційних зон Закарпатської області, у яких є мож¬ли¬вість надавати повний комплекс послуг для туристів (включаючи проживання, харчу¬вання, культурно-побутове обслуговування, транспортне обслуговування, розваги, екс¬кур¬сійне обслуговування, довідково-інформаційне забезпечення). Тип і функціональні особливості кожної з туристично-рекреаційних зон залежатимуть, у першу чергу, від наявного там туристичного потенціалу ? історико-культурного чи природного;
- створення нових туристичних продуктів (туристичної пропозиції) Закарпаття різнопланового тематичного характеру (з охопленням таких елементів, як розміщення, транспорт, послуги гіда, перекладача, а також оглядом визначних пам’яток, відвідин музеїв, театрів, фестивалів, художніх салонів, вернісажів, галерей тощо), розрахованих на різні сегменти туристичного ринку;
- активізація проведення культурних акцій і заходів та популяризації регіону як бази конгресово-виставкового та ділового туризму задля підвищення заповнюваності готелів і покращення туристичної активності в області у несезонний період;
- розвиток видових туристичних ринків:
а) сільського туризму:
- визначення пілотних районів для розвитку сільського туризму;
- запровадження реєстру власників агроосель області;
- розробка критеріїв оцінки категорії агроосель;
- проведення науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, презентацій з питань розвитку сільського туризму.
б) гірськолижного туризму:
- проведення зонування і проектування територій, перспективних для розвитку гірськолижного туризму;
? сертифікація існуючої гірськолижної інфраструктури;
- оснащення гірськолижних центрів сучасною транспортною інфраструктурою (підйомники, канатно-крісельні дороги і т.ін.).
Санаторно-курортний комплекс:
- розробка Генеральних планів курортів і курортних територій, їх узгодження із Генеральною схемою планування території України та схемою планування території Закарпатської області;
- вивчення існуючих і потенційних можливостей промислового освоєння свердловин мінеральних вод з високими дебіторськими запасами і створення на їх базі підприємств (ліній) по розливу мінеральних вод;
- проведення інвентаризації матеріально-технічної бази рекреації та об’єктів незавершеного будівництва на територіях курортів;
- проведення комплексу природоохоронних заходів з метою покращення екологічної ситуації в курортних місцевостях, здійснення постійного моніторингу природних територій курортів.
Короткотривалий відпочинок:
- проведення інвентаризації існуючих рекреаційних територій для корот¬ко¬тер¬мінового відпочинку та закладів розміщення короткотермінового перебування;
- аналіз потреб в рекреаційних територіях для кожного з великих промислових центрів області з метою забезпечення населення місцями короткотривалого відпочинку; відведення спеціальних територій для короткотермінового відпочинку у містах та при¬міських зонах;
- облаштування місць масового відпочинку у виділених мальовничих лісових ділянках, на берегах річок і озер; створення в рекреаційних зонах мережі доріг, стежок, спеціальних маркованих туристичних, спортивних, екологічних маршрутів;
- розробка та проведення комплексу заходів із збереження та очищення водойм на території області, придатних для розвитку туризму та відпочинку вихідного дня;
- створення мережі рекреаційних куточків поблизу автомагістралей та обла¬шту¬вання їх місцями для відпочинку, стоянками для автомобілів, дитячими майданчи¬ками для ігор, наметовими містечками, місцями для заготівлі та складування дров, сміттє¬збірниками, вбиральнями тощо;
- впорядкування територій, виділених під малі форми приміської рекреації (дач, садово-городніх кооперативів) та ін..;
Готельне господарство:
- проведення інвентаризації об’єктів готельного господарства області за такими параметрами, як наявність та комфортність підприємств, їх рентабельність, цінова політика, характер клієнтури та ритмічність завантаженості з метою комплексного аналізу структурної відповідності наявної пропозиції та існуючого і потенційного попиту на місцевий готельний продукт;
- розбудова мережі готелів рівня 4-5 зірок у головних туристичних і курортних центрах; готелів середнього класу рівня 2-3 зірок, розрахованих на середнього туриста; дешевих готелів для обслуговування масового клієнта та розвитку молодіжного туризму;
- розвиток мережі малих приватних готелів сімейного типу уздовж туристичних маршрутів сільського (зеленого) та екологічного туризму, шляхів міжнародних транспортних коридорів, які проходять територією області;
- проведення сертифікації та ліцензування готельних послуг, тощо;
Туристична транспортна інфраструктура:
- розробка генеральної схеми транспортного забезпечення туристичних маршрутів і об’єктів в ув’язці з міжнародною транспортною мережею, з розрахунками потужності видів транспортних мереж та з урахуванням прогнозованих потоків туристів;
- ремонт та облаштування автошляхів, оснащення їх сучасними технічними засобами організації та безпеки руху, доведення їх стану до міжнародного рівня;
- розбудова міжнародних транспортних коридорів та пунктів перетину держав¬ного кордону (відтинки міжнародної концесійної автомагістралі Мадрид-Дрезден-Кра¬ків-Київ, автотраси Чоп-Київ);
- будівництво і реконструкція під’їзних шляхів до сільських та віддалених гірських населених пунктів, що визнані перспективними з точки зору рекреаційного і туристичного бізнесу;
Сервісне забезпечення курортно-туристичних центрів:
- облаштування територій курортів і туристичних центрів об’єктами санітарії та гігієни (громадські вбиральні, лазні, сауни);
- проведення робіт з модернізації водо-каналізаційних і теплових систем курортів і туристичних центрів області;
- забезпечення рекреаційних закладів якісним телекомуніка¬цій¬ним зв’язком;
Система кадрового забезпечення сфери туризму і рекреації:
- підготовка висококваліфікованих кадрів для рекреаційно-туристичного комплексу, для чого слід створити нові учбові заклади або відкрити нові спеці¬альності у існуючій системі державної та недержавної освіти в області, формувати наукові кадри для проведення науково-дослідних робіт у цій сфері, налагодити міжнародне співробіт¬ництво для підготовки та обміну досвідом працівників;
- систематична підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації існуючих кадрів рекреації та туризму (навчання, тренінги, курси, семінари, стажування, учбово-рекламні поїздки тощо) за спеціальностями: менеджмент курортної сфери; фінансовий та правовий менеджмент в туризмі; менеджмент екологічного та агротуризму, менеджмент з інформаційних технологій, автоматизованих систем та засобів мережевих комунікацій у туризмі);
- видання підручників та навчальних посібників з туризму, готельної справи, ресторанного бізнесу тощо.
Маркетингова діяльність, рекламне та інформаційне забезпечення:
- проведення рекламних та PR-кампаній у вітчизняній і зарубіжній пресі, на радіо і телебаченні з метою формування іміджу Закарпаття як одного з най¬спр謬ят¬ливіших для розвитку санаторно-курортного лікування та відпочинку;
- створення комплексної мобільної експозиції туристичних можливостей Закарпаття для представлення її на туристичних виставках, ярмарках, форумах в Україні та за кордоном;
- сприяння створенню інформаційно-туристичних центрів, рекламно-інфор¬мацій¬них пунктів на митних переходах, залізничних та автовокзалах тощо;
- підготовка, друк і розповсюдження серії рекламно-інформаційних довідників та путівників “Закарпаття туристичне”, “Закарпаття агротуристичне” “Гірськолиж¬ний туризм та відпочинок у Закарпатській області” тощо ;
- створення рекреаційних сайтів і порталів в мережі Інтернет (забезпечення доступу до необхідної та різнопланової інформації про об"єкти, суб"єкти та послуги рекреаційної сфери області з можливостями вибору та замовлення потрібних послуг);
- удосконалення регіональної статистики туризму (перегляд статистич¬ної мето¬дології та практики в сфері рекреаційної діяльності відповідно до вимог міжнародних статистичних стандартів та рекомендацій міжнародних організацій).
Організаційно-управлінське забезпечення туристичної галузі:
- подання та сприяння реалізації законопроектів, лобіювання питань децентра¬лізації у сфері регулювання розвитку туристичної індустрії в області;
- підготовка пропозицій щодо делегування органам управління туризмом у складі облдержадміністрації чи іншим уповноваженим структурам на території області права на видачу ліцензій суб’єктам туристичного підприємництва Закарпаття (відпо¬відно до ст. 13 ЗУ “Про туризм”);
- підготовка рекомендацій щодо удосконалення існуючої нормативно-правової бази туризму з питань оподаткування, захисту та безпеки туристів, страхування, спро¬щення візового режиму, процедур прикордонного і митного контролю туристів і транс¬портних засобів, що їх перевозять;
- підвищення ефективності функціонування закладів санаторно-курорт¬ної сфери шляхом створення більш сприятливих умов господарювання; зниження податко¬вого тиску; надання їм більшої фінансової незалежності запровадження гнучких систем платежів за природні, в тому числі рекреаційні, ресурси;
- проведення сертифікації туристичних послуг та послуг підприємств харчу¬вання, які діють в закладах розміщення;
- стимулювання створення громадських організацій та об’єднань туристичних підприємств для захисту колективних інтересів виробників туристичного продукту та коор¬динації господарської діяльності на місцевому, обласному та державному рівнях.
Покращення інфраструктури і обслугову¬вання по кожній з зазначених вище головних компонент туристичної індустрії у Закарпатській області, таких як: готельне господарство, санаторно-курортна сфера, сфера відпочин¬ку, туристичне та екскурсійне обслуговування і створення нових туристичних маршру¬тів, транспортна доступність, підприємства харчування, інформаційне обслуговування ту¬рис¬тів, система просування туристичного продукту області на регіональні ринки, кад¬ровий потенціал, розвиток виставкової діяльності, проведення масових культурно-видо¬вищних та релігійних заходів неминуче призведе до зростання показників розвитку туристичного комплексу регіону.
Молнар Олександр