Руїни Невицького замку розташовано на мальовничій горі над долиною річки Уж. Мурований замок на місці дерев'яного укріплення було зведено ще у XIII ст. Його планувальна конфігурація визначалася окресленнями верхньої тераси гори, наближеної до овалу Вздовж оборонного муру розміщувалися двоповерхові будівлі, утворюючи вузький замковий двір із галереями, параметрами близький 35 х 12 м. Найбільш укріпленою із замкових споруд була квадратна в плані, чотириярусна башта-донжон, розташована з південно-східного боку укріплення. В'їзна брама, вочевидь, замикала замкове подвір'я з півдня. Замок було обнесено земляним валом і глибоким ровом.
Наприкінці XIV - на початку XV ст. на гребені зовнішнього валу зводиться оборонний мур із чотирма баштами, з яких три в плані були підковоподібними, а одна - трикутною. Вони значно виступали за лінію оборонних мурів. Башти були розраховані на фланговий обстріл із луків або легкої вогнепальної зброї, про що свідчать два типи вцілілих у башті щілиноподібних та квадратних бійниць.
Наступний етап розбудови укріплення на зламі XV-XVI ст пов'язаний зі зміцненням давнього ядра замку, надбудовою мурів та спорудженням нової шестигранної в'їзної башти, що на продовженні оборонних мурів давнього ядра замку й мурів другого поясу оборони. Таким чином було утворено вузький укріплений проїзд до Невицького замку зі звідним мостом через рів. У стінах цієї башти та проїзду збереглися ключоподібні бійниці для ведення обстрілу з вогнепальної зброї. Незважаючи на неприступність укріплення, через родинні чвари власників замку Другетів у 1644 р. трансільванський воєвода Георгій Ракоці захопив замок, перетворивши його на руїни.
Відтоді укріплення не відновлювалось і замок стояв пусткою. До нашого часу дійшли фрагменти мурувань давнього ядра замку та рештки оборонних стін і башт наступних періодів розбудови укріплення. За час проведення реставраційних робіт у 70-ті роки минулого століття над руїнами башти-донжона зведено чотиригранний наметовий дах з оглядовим майданчиком. Невицький замок - визначна пам'ятка оборонної архітектури на закарпатських землях, в якій простежується розвиток фортифікаційного будівництва і бойової техніки XIII—XVI ст.
Легенда
Легенда про «Злу діву»
«Зла діва» для будівництва замку наказала мешканцям навколишніх сіл приносити молоко і яйця для замішування розчину. Тих, хто намагався протестувати, вона нещадно карала. Скарги на неї дійшли до самого короля. Король Матяш викликав жінку на суд, проте вона не з'явилася. Король сам очолив військо, яке повинно було покарати «Злу діву». Але на той час вона настільки укріпила Невицький замок, що узяти його штурмом королівські війська не наважились. Король Матяш був не лише справедливим, але й хитрим: вирішив узяти замок облудою. Він наказав зібрати всіх корів округи, начепити їм дзвіночки і брязкальця, а воїнам запалити факели і вночі підняти гам під стінами замку. Його задум вдався. «Зла діва» вирішила, що гам та вогні факелів - це початок штурму, злякалася і вибігла із замку. Сам король погнався за нею і наздогнав її біля виходу з долини Ужа. Вирішила «Зла діва» використати свій останній шанс – свою вроду. Але недаремно король Матяш називався справедливим – блиснула шабля в його руці і голова «Злої діви» покотилася з плечей.