Національний науково-природничий музей НАН України — найбільший природничий музей країни і один із значних у світі. Розташований у самому центрі Києва, у старовинній будівлі колишньої Ольгинської гімназії, він об’єднує п’ять експозиційних відділів на площі близько восьми тисяч квадратних метрів. Тут зібрано понад тридцять тисяч експонатів, а наукові фонди налічують близько 2,5 мільйона зразків.
Музей розповідає про виникнення і розвиток Землі, еволюцію життя, рослинний і тваринний світ, а також про історію матеріальної культури племен, що населяли територію України. Центральне місце займають ландшафтні діорами та біогрупи — їх близько тридцяти. Це місце, де можна за кілька годин пройти шлях від палеозойських морів до сучасних екосистем і побачити справжні скелети мамонтів, житла з їхніх кісток і унікальні мінералогічні колекції.
Станом на 2026 рік музей продовжує працювати як наукова установа Національної академії наук, проводить екскурсії, інтерактивні програми та дослідження. Відвідування вимагає планування, бо заклад відкритий лише чотири дні на тиждень.
Як з’явився музей і чому його будівля особлива
Історія Національного науково-природничого музею починається не з 1966 року, коли його створили як єдину установу, а значно раніше. Зоологічний музей заснували ще 1919 року, ботанічний — 1921-го, геологічний — 1927-го, палеонтологічний — 1935-го. Археологічна частина сформувалася пізніше. 8 червня 1966 року Рада міністрів УРСР об’єднала ці колекції в Центральний науково-природничий музей. Для відвідувачів його відкрили 1 грудня 1967 року.
У 1996 році заклад отримав статус національного. Наукові фонди мають статус національного надбання з 2001 року. Будівля, у якій розміщується музей, зведена у 1910–1920-х роках за проєктом архітектора Павла Альошина для Ольгинської жіночої гімназії. Після революції її передали Всеукраїнській академії наук. Тут працювали різні інститути, а після війни добудували п’ятий поверх. Архітектура неокласична, з характерними вітражами, які збереглися досі.
Сьогодні музей підпорядкований Відділенню загальної біології НАН України. Директор — академік Ігор Ємельянов. Окрім експозиційної роботи, установа проводить фундаментальні дослідження з біорізноманіття, палеонтології, геології та музеології, видає наукові журнали і каталоги.
П’ять поверхів — п’ять світів природи
Експозиція побудована класично: кожен поверх присвячений окремому напряму. Перший — археологічний (опікується Інститут археології НАН України), другий — геологічний, третій — палеонтологічний, четвертий — зоологічний, п’ятий — ботанічний. Загалом 24 зали.
Геологічний відділ розповідає про будову Землі, мінерали, гірські породи, корисні копалини України та світу. Тут можна побачити великі друзи аметисту, зразки метеоритів, моделі геологічних процесів. Окремі вітрини присвячені карстовим явищам і підземним водам.
Палеонтологічний поверх — один із найпопулярніших. Експозиція охоплює розвиток життя від найдавніших часів. Серед головних експонатів — скелет дейнотерія, жирафи-херсонотерія, шерстистого носорога, гігантського оленя і мамонта. Особливу увагу привертають дві реконструкції жител з кісток мамонта — з Межиріцької та Мізинської стоянок. Вони відтворені за гіпотезою академіка Івана Підоплічка. Також є діорами «Палеозойське море», «Північне Причорномор’я наприкінці міоцену» та «Стоянка первісної людини в печері Киїк-Коба».
Зоологічний музей займає весь четвертий поверх. Тут близько п’яти тисяч опудал тварин, що належать до чотирьох тисяч видів. Експозиція побудована за систематичним принципом, але особливу цінність становлять ландшафтні діорами: «Український степ», «Карпати», «Полісся», «Чорноморський заповідник», «Сніговий барс», «Імператорські пінгвіни» та інші. Один із найстаріших експонатів — зубр, здобутий приблизно у 1780–1800 роках.
