Туристичний Захід
Чотири дні
Тернопіль – Бережани – Рогатин – Галич – Шевченкове – Крилос – Яремче – Микуличин – Буковель – Рахів – Солотвино – Данилово – Крайниково – Хуст – Іза – Великі Береги – Берегово – Мукачево – Ужгород – Невицьке – Лумшори – Ужгород – Тернопіль
План мандрівки
Перший день
- Зустрiч групи на залізничному вокзалі в Тернополі (7:45)
- Переїзд – Тернопіль – Бережани – Рогатин – Галич – Шевченкове – Крилос – Яремче
Тернопіль
- Автобусна екскурсія містом
Бережани
- Замковий комплекс
- Замкова каплиця
Замковий комплекс постав стараннями руського воєводи Миколи Синявського на болотистому острівку поміж двома рукавами річки Золота Липа у 1534–1554 рр. і впродовж двох століть був могутньою оборонною спорудою та головним помістям власників. Наступними володарями замку були Чарторийські, Любомирські, Потоцькі. З приходом австрійського панування замок втрачає своє оборонне значення і тут влаштовують броварню, розквартировують австрійські і польські полки, розміщують склади. Воєнні події Першої і Другої світових воєн спричинилися до початкової його руйнації. Все ж замок залишається візиткою Бережан і великою притягальною силою для кожного шанувальника архітектурної величі, навіть, якщо вона в руїні.
Знаходиться під опікою Державного історико – архітектурного заповідника.
Замкова каплиця збудована разом із замком у 1554 р., розбудована в XVII ст., удекорована відомим майстром скульптури Иоганом Пфістером, стала усипальницею роду Синявських і здобула славу «перлини європейської архітектури». Однак, час і люди не пошкодували її мистецьких цінностей і сьогодні каплиця волає про порятунок. Її надбання – саркофаги Синявських – зберігаються в замку Скали Піскової (Польща), а надгробки – у монастирі Капуцинів та Олеському замку.
Перекус-відпочинок, м. Бережани. Кав’ярня
Рогатин
- Церква Святого Духа (1598 р.) – музей-пам’ятка дерев’яної архітектури та живопису XVI–XVIII ст.
Лежить при дорозі Львів – Галич над річкою Гнила Липа. Перша згадка про нього походить з 1184 р. 1415 р. Рогатин отримав магдебурзьке право. Це батьківщина Насті Лісовської, відомої для більш public/js/tiny_mce/t
Під час одного з татарських нападів її викрали і продали в гарем, де вона стала улюбленою дружиною турецького султана Сулеймана Пишного і таким чином здійснила неабияку як на той час кар’єру. На охайній головній площі міста жителі встановили пам’ятник славетній землячці. Саме під час встановлення монумента випадково виявили численні підземні ходи, що йдуть під усім середмістям та навіть провадять до найближчих пагорбів. Розслідування цієї таємниці ще чекає свого дослідника.
Найцікавіша архітектурна пам’ятка Рогатина – церква Святого Духа (1598 р.). В її майже домашньому, затишному інтер’єрі домінує прекрасний іконостас (1650 р.). Церква збудована з дубових брусів. Як твердять мистецтвознавці, у малярстві та різьбі храму втілено найвищі досягнення галицької школи мистецтва XVII ст. Варто звернути увагу на металеве окуття вхідних дверей, замок із складним механізмом та ковані хрести. Перед храмом знаходиться цвинтар, де збереглись хрести та надгробки XVII–XIX ст. Зараз це – музей-пам’ятка дерев’яної архітектури та живопису XVI–XVIII ст.
Галич
- Замок, 1367–1658 рр.
- Музей караїмської історії та культури
Походження назви «Галичина» залишається дискусійним. Перша згадка про м. Галич датована 1138 р. 1141 р. князь Володимир Володаревич перетворив його на столицю князівства. Найбільшого розквіту місто сягнуло за князя Ярослава Осмомисла. В середині XIII ст. Данило Галицький, намагаючись послабити позиції місцевих бояр переніс столицю в м. Холм. Після цього Галич почав занепадати. 1772 р. нова австрійська влада, враховуючи історичне минуле запозичила для своїх нових територіальних надбань назву «Галичина». Це знайшло своє продовження і в геральдиці «Галка». Головною архітектурною пам’яткою Галича є замок старости. Перші писемні згадки про фортифікаційні споруди на його місці знаходимо під 1114 р. Тоді вони були дерев’яними. Кам’яне перепланування розпочалося 1367 р. за наказом короля Казимира Великого для оборони міста від татарських нападів. 1658 року граф Андрій Потоцький збудував новий кам’яний замок. У 1676 р. місцевий комендант був покараний королем на смерть за те, що майже без бою віддав гарнізон туркам Ібрагіма-Паші.
На околицях Галича розміщено цвинтар караїмської громади, яка існувала тут із середини XIII ст. на ньому збереглося 200 надмогильних пам’ятників. Найстаріші з них датуються серединою XVIII ст.
Шевченкове
- Церква Св. Пантелеймона, 1194 р.
Церква Св. Пантелеймона в селі Шевченкове започаткована за княжої доби. Збудована 1194 року князем Романом Мстиславичем, вона є взірцем білокам’яної різьби. Вкрита рисунками та графіті на стінах, це важлива пам’ятка української культури. З другої чверті XV ст. споруда використовувалася як римо-католицький костел Святого Станіслава. 1991 р. храм передали греко-католицькій громаді і повернули первісну назву.
Обід, с. Крилос-Гора. Туристично-відпочиноквий комплекс-ресторан «Круті кошики»
Крилос
- Церква Успіня Пресвятої Богородиці, XVI ст.
- Музей історії давнього Галича «Митрополичі палати»
- Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття
Містичне місце. Коли стоїш на горі поруч з могилою-курганом, де був похований знатний воїн, відчуваєш, чим була і залишається Галицька Русь. Тут ще можна віднайти залишки оборонних валів поблизу пам’ятника на честь оборонців, полеглих у боротьбі з монголо-татарами. Музей складається з кількох об’єктів, серед яких найцікавішими є залишки фундаментів Успенського собору (1157 р.).
Храм, як і Крилос, було знищено під час монгольської навали. Із залишків збудували каплицю Св. Василія (1500 р.) та церкву Успіння Пресвятої Богородиці. У цьому храмі зберігається Крилоська чудотворна ікона Божої Матері. В приміщенні, що належало галицьким митрополитам, розгорнуто музейну експозицію. Трохи нижче, під горою, – княжа криниця. Це джерело, з якого пили воду ще галицькі князі.
Вечеря, м. Яремча
Поселення. Готель або мотель зі зручностями в номері, м. Яремча
Другий день
- Сніданок, м. Яремча
- Переїзд – Яремче – Микуличин – Буковель – Рахів – Солотвино
Яремча
- Скелі Довбуша
- Водоспад «Пробій»
- Базар народних промислів гуцулів та китайців
Це не лише мальовничі краєвиди та відомий водоспад, але насамперед знане далеко за межами України місце відпочинку, гірськолижний курорт. Перша згадка про присілок Дора, звідки, як припускають, і постала Яремча, датується 1787 р. Його засновником вважають Ярему Годованця. Інші дослідники схильні приписувати назву місцевості тюркському терміну «повертати назад». Мода на відпочинок в Яремчі з’явилась ще в часи Австро-Угорщини. Щороку гості зі Львова, Кракова, Відня насолоджувались природою та оригінальним щоденним життям верховинців. Розвиток курорту прискорила збудована 1895 р. залізниця. Найцікавішими архітектурними пам’ятками є залізничний міст, що височіє на 28-метровій висоті над річкою. Він замінив старий віадук арх. С. Косинського, який перед війною вважався найскладнішою транспортною конструкцією Польщі.
В Яремчі всім охочим покажуть камінь та печеру О. Довбуша. Камінь через кількість автобіографічних написів, залишених туристами, як видається, Довбушу вже не належить. З печерами теж проблема, бо в українських Карпатах немає жодного села чи присілка, де б на переконання жителів не побував славетний Олекса та його «чорні хлопці».
На окрему увагу заслуговують Михайлівська церква (XVII ст.) та церква Іоанна Милостивого (XVIII ст.). Діє музей визвольних змагань.
Микуличин
- Водоспад «Женецький», 20 м.
- Дача В. Ющенка
Обід, с. Татарів
Буковель
- ГК «Буковель», катання на канатній дорозі
Рахів
- Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах
- Центр Європи, 1887 р.
По дорозі від Тячева до Рахова біля села Ділове вченими Віденської цісарсько-королівської академії наук Австро-Угорської імперії було встановлено геодезичний знак, що символізує географічний центр Європи. Латинською мовою тут викарбувані слова – постійне, точне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії й Угорщині, зі шкалою меридіанів і паралелей, встановлений Центр Європи. 1887).
Рахів – найвисокогірніше місто України (820 м. н. р. м.). найнижча його вулиця знаходиться на висоті 400 м., а найвища – 1000 м. Іншою особливістю міста є те, що тут занотовано одну з найбільших в Україні кількість гроз з блискавками (43 на рік).
Вечеря, м. Солотвино
Поселення. Готель або мотель зі зручностями в номері, м. Солотвино
Третій день
- Сніданок, м. Солотвино
- Переїзд – Солотвино – Данилово – Крайниково – Хуст – Іза – Великі Береги – Берегово
Солотвино
- Купання в озері Кунігунди
Свою славу здобула завдяки покладам солі, котру люди почали видобувати ще у прадавні часи. Селище розташоване на правому березі Тиси, між гірськими хребтами Склаван і Магура, впритул до українсько-румунського кордону. Найдавніші згадки про нього походять з XIV ст. Початок промислового видобування солі перетворив його на важливий господарський та політичний центр. У середньовіччі і навіть в новий час сіль розглядалась як реальна грошова одиниця, тому правителі Угорщини та й інші можновладці приділяли розвитку Солотвини велику увагу.
Сьогоднішнє селище, окрім солекопів та Закарпатської обласної алергологічної лікарні, славне місцевим аналогом Мертвого моря – солоним озером Кунігунди. Щоб насолодитись цілющою купіллю, влітку на вихідні до нього прибуває кілька тисяч осіб.
Данилово
- Церква св. Миколи Чудотворця, 1779 р.
У 1751 р. дерев'яна церква св. Миколи була в посередньому стані, з одним дзвоном, з вежею, всіма образами прикрашена, невідомо ким благословена.
Данилевська готична церква – наймолодша серед готичних церков Хустини і, можливо, найгарніша.
Церква має дивовижні пропорції. Композиція форм підкреслює стрімкий злет вежі з дуже високим шпилем. Споруда двотрубна, тридільна, збудована з дубових колод. Всередині дерев'яна ажурна арка відділяє бабинець з плоскими від нави та вівтаря, перекритих високими склепіннями. Збереглися розписи 1828 р. роботи художника І. Корнмаєра. Біля церкви стоїть струнка деревяна каркасна дзвіниця під шатровим верхом.
Крайниково
- Церква св. Арх. Михайла, 1668 р.
Храм належить до тих небагатьох в Україні, що мають настінне малювання по полотну, наклеєному на гладкі стіни деревяного зрубу.
Малювання XVII–XVIII ст. досить занедбане, іконостас 1769 р. роботи маляра Яворського з вілорк – розібраний. Розпис, що імітує іконостас на східній стіні нави, ще зберігає первісний колорит.
Обід, м. Хуст
Хуст
- Руїни Хустського замку, XI–XIII ст.
Руїни замку в Хусті височать над містом на горі висотою понад 150 м. Сьогодні, перебуваючи серед мальовничих свідків історії, треба активно задіяти власну уяву, щоб цілковито зануритись у його славне минуле. У плані залишки замку злегка видовжені і складаються з верхнього та нижнього дворів. Перша згадка про нього сягає 1191 р. Він витримав татарську облогу 1241 р., а 1594 р. – напад хана Гірея, у 1661 р. – турецької армії. За час своєї складної історії замок кілька разів перебудовували. В’їзні ворота з південно-східного боку захищала башта, спрямована гострим кутом назовні. В дворі були господарські та житлові споруди, резервуари для накопичення води.
Іза
Великі Береги
- Екскурсія та дегустація закарпатських вин у найколоритнішого винороба
Вечеря, м. Берегово
Поселення. Учбово-спортивна база «Закарпаття» в номерах із зручностями в номері, м. Берегово
Четвертий день
- Сніданок, м. Берегове
- Переїзд – Берегово – Мукачево – Ужгород – Невицьке – Лумшори – Ужгород – Тернопіль
Берегове
- Термальний басейн (+ 36 С)
- Ансамбль споруд «Графського двору», 1629 р.
- Воздвиження Чесного Хрест, 1418 р.
Містечко часто називають «Українською Угорщиною». Тривалий час проводилися переговори про створення окремого угорського національного
району. Мандрівник може наштовхнутися тут на проблему комунікації з місцевими жителями. Більшість мешканців, особливо старше покоління, послуговується виключно угорською. У цьому випадку варто наголосити, що ви приїжджий. Додаткову проблему може становити факт, що окремі мешканці керуються іншим часовим поясом, орієнтуючись на угорський.
Берегове знаходиться на мальовничому березі річки Верке поблизу гірських пагорбів, вкритих виноградниками. За припущеннями письменника П.Ференца, колись ці землі становили порубіжжя Римської імперії. Перші згадки про місто датуються 1063 р.
Воздвиження Чесного Хреста – одна з найкращих пам’яток сакральної готики. Його початки сягають 1418 р. Окрім військових дій, ця будівля постраждала 1565 р. від прихильників протестантського напрямку. Грабували храм і турки і татари. Сьогодні, завдяки подовженому нефу та характерному вівтареві, вежі-дзвіниці та чисельним контрфорсам, храм справляє хороше враження. Його внутрішня оздоба органічна. Вдалий проект забезпечив храму гру світла на стінах для підсилення естетичного ефекту. Південний портал виглядає багатшим, завдяки дрібному профілюванню. Під час будівництва костелу в його північну стіну вмурували дві капітелі, що, як припускають, могли належати іншій святині. Одна з них прикрашена головою людини, інша – лева, що лежить. Багато фрагментів мають чіткі ознаки романського стилю, який є великою рідкістю для інших теренів сучасної України. 1657 р. святиня була пограбована військами князя Ю. Любомирського. А 1686 р. під час угорського повстання костел охопила пожежа. 1839 р. проведено часткову перебудову під керівництвом арх. Альберта Тіхлера. Остання реставрація проводилась у 1975–1978 рр. На подвір’ї встановлено пам’ятник короля Св. Іщтвана.
А за кілька кроків знаходиться колишній графський палац Габора Бетлена, 1629 р. Будівлю споруджено на місці колишнього католицького монастиря, знищеного реформаторами. Ця невелика одноповерхова споруда з мезоніном збудована в бароковому стилі. Фасад прикрашають шість колон та напис «Бетлен, 1629». Підвал під основною спорудою зберіг початкову готичну стелю.
Мукачево
- Мукачівський замок «Паланок», XIV–XVIII cт.
Знаходиться за 42 км від Ужгорода. Принаймні під ХІ-VІ ст. до Різдва Христового на горі Тупча існувало поселення людей. Проте першу писемну гадку про місто зустрічаємо у хроніці «Діяння Угорців». 1086 р. фортецю зруйнували половці, а 1241 – загони хана Батия. Певний час теренами навколо Мукачева від імені українського князя Лева Даниловича керував Іштван Гергель. 1376 р. королева Ержебет видала грамоту про впровадження в місті власної печатки, це значно посилило позиції останнього. 1445 р. володар домінії та замку регент Угорщини Янош Гуньяді надав Мукачеву магдебурзьке право. Серед населення, крім українців та угорців, у середині XVIII ст. з’явились німці. Від кінця XVII ст. спостерігався значний наплив євреїв.
В минулому головним завданням мукачівського замку був нагляд та контроль за шляхом із Угорщини в Галичину через Верецький перевал.
Легенди
Назва «Мукачеве» залишається предметом різних спекуляцій. Принаймні одна з них все ще є найвідомішою. Можна почути, що гора, на якій стоїть замок, насипана штучно, коштом великих зусиль та мук простого люду. Звідси нібито і виводиться назва Мукачеве. Це неправда. Гора, що здіймається на 188 м над рівнем моря, цілком природного, вулканічного походження, і муку з нею мали лише ті, хто пробував здобути замок штурмом.
Замкова криниця має свою легенду. Кажуть, що, попри всі зусилля, вода в ній з’явилась лише за посередництвом чорта. Останній запропонував володареві свої послуги в обмін на мішок золота. Князь вирішив скористатись тим, що чорт не вказав, якого розміру має бути мішок. Тому після появи води, йому видали кілька монет. З люті та сорому чорт стрибнув у криницю і з того часу страшить з її глибини чудернацькими звуками всіх, хто хоче напитися води.
Обід. Корчма «Деца у нотаря», м. Ужгород
Ужгород
Однією з таємниць сучасного Закарпаття є походження назви його столиці – міста Ужгород. Місцеві мешканці із задоволенням розкажуть гостям кілька версій: чому саме «Ужгород». Українці висувають свою версію, угорці боронять іншу. «Хресним батьком» міста вважають арабського мандрівника та географа Аль-Ідрісі. 1154 р. він залишив найдавнішу згадку про місто, коли на замовлення сицилійського правителя Рожера ІІ розпочав створення географічного атласу світу. У творі науковця було подано назву «Гункбар» або «Унгу». З часом ця назва перетворилася на Ужгород.
Ужгородський замок приваблює кожного, хто хоча б на один день прибув до міста. Цю величну споруду помітно вже на під’їзді до міста. Вона стоїть на природній горі. Середньовічна хроніка «Діяння угорців» пов’язує заснування замку з іменем легендарного слов’янського князя Лаборця.
Невицьке
Відоме руїнами сторожового замку. Його заснування пов’язане зі зростанням ролі гірських перевалів і шляхів, котрі провадили через Карпати зі Сходу на Захід. У XII ст. замок був земляним городищем. У березні 1241 р. монголо-татари перейшли через гори, по дорозі зруйнувавши укріплення в Невицькому. 1279 року король Пасло IV передав усі володіння комітату Унг в управління воєводі Фінті. Після його смерті господарем замку став феодал Аба Омодей. 1311 року угорський король із французької династії Анжу – Карл Роберт – вирішив послабити вплив цього опозиційного роду. Однак, попри сильний натиск, замок у Невицькому залишився в руках родини. Нова епоха в житті фортеці розпочинається 1328 року, коли король передав його в тимчасове, а з 1333-го постійне володіння Іоанну Другету. Доля замку як оборонної споруди закінчилась 1644 р., коли його зруйнували під час нападу. Фортеця довго стояла пусткою і навіть вважалася місцем, де водиться нечиста сила. Лише наприкінці XIX ст. розпочались спроби повернути замок до життя. Подвір’я використовували для театральних вистав та весільних розваг. Сьогодні це чудове місце відпочинку.
Легенда
Існує кілька легенд про походження Невицького замку. Найпопулярніша з них твердить, що його збудувала міфічна ПОГАНА ДІВА, котра для міцності мурів наказала додавати до будівельного розчину молоко та яйця. Від її правління мешканців звільнив король Матяш Корвін.
Лумшори
- Водолікувальний курорт ще з австро-угорських часів
Тутешні підприємці пристосовуються до нових умов господарювання, й сюди тягнуться спраглі оздоровлення українці та іноземці.
Це невеличке село розташоване на краю української географії – на Закарпатті. Але, зважаючи на кількість і громадянство іноземних туристів, що тут тепер бувають, Лумшори – місцина цілком європейська. Тут на всіх вистачає лісу, водоспадів і свіжого гірського повітря.
Старосвітське джакузі
Певно, слід пояснити сутність водолікування в Лумшорах, яке тут практикують іще з XVII сторіччя. Ви заходите до дерев’яної колиби, тільки без даху. Посередині, замість шинквасу, стоїть чавунна посудина, наповнена мінералкою. Її підігрівають дровами на відкритому вогні. В чані лежить кілька камінців. Ви залазите всередину (в цьому саморобному джакузі вміщуються інколи ще 4–5 людей), а меткий гуцул, котрий підкладає хмиз під чан, варить вас на повільному полум’ї. Як відчуєте, що кров починає кипіти (хоча насправді воду гріють не більше ніж до +45°C), вискакуйте! За кілька кроків – прохолодний гірський потік. І влітку, і взимку процедура відбувається просто неба
Усі таким чином оздоровлені згадують казку про Горбоконика, де схоже варили (щоправда, в молоці) головного персонажа, й він виліз із казана красенем і розумником. І майже всі після цієї процедури кажуть, що «пройшли тренування перед пеклом».
Вартість мандрівки
Кількість чоловік
|
грн/чол. |
| 6 |
1655 |
| 8 |
1375 |
| 15 |
1060 |
У вартість мандрівки включається
- Транспортне обслуговування
- Ночівля
- Екскурсії згідно програми
- Страхівка
- Супровід групи
У вартість мандрівки не включається
- Квитки на поїзд
- Харчування згідно програми
- Вхідні квитки
- Дегустація вин – 50 грн./чол.
- Купання в термальному басейні – 20 грн./чол.
- Купання в чані – 300 (400) грн./група.
З собою мати
- Купальник (плавки)
- Гумові тапочки
- Шапочку та сушку для волосся
- Полотенце
- Миючі засоби
Поїзд
- 7К Київ – Чоп (Київ 23:58 – Тернопіль 7:18)
Туристична агенція Надії Облещук "Окраина"
46027 м. Тернопіль бул. Просвіти 13/30
46000 м. Тернопіль, вул. Замкова 14, каб. 234
Готель «Тернопіль»
тел. + 38 (0352) 53 75 96
тел./факс + 38 (0352) 43 37 65
obleshchuk@rambler.ru
Джерело інформації. Путівник «Автомобільна прогулянка Україною», 2008
туристичний продукт туроператора ПП «Крилос КОМ» за тарифами туроператора