1 ДЕНЬ
|
| |
Зустріч групи на Тернопільскому залізничному вокзалі
|
| |
Переїзд – Тернопіль – Почаїв – Святодухівський скит – Божа гора – джерело Святої Анни – Кременець
|
| Сніданок |
Почаїв
|
- Почаївська Лавра, XVI–XVIIст.
Щедрим меценатом Почаївського монастиря став канівський староста, знаменитий авантюрсит Микола Потоцький, який фундував спорудження та оздоблення рококової церкви Успення Пресвятої Богородиці, організовував коронацію образу Почаївської Божої Матері й провів свої останні роки покутником в монастирі. |
| Обід |
| Святодухівський скит |
У лісі за монастирським цвинтарем на мальовничому пагорбі стоїть Святодухівський скит, відкритий тут 1903 р. Усі споруди цього порівняно невеличкого монастиря, підпорядкованого Почаївській лаврі, побудовані в неоруському стилі.
|
Божа гора
|
Про шану до Божої гори серед місцевих жителів можна багато не говорити, вона така значна, що золоте зображення її столоподібної вершини розташували на сучасному гербі Великих Бережків (насправді ж верхівка її має дві маківки). За горою у селі визначають навіть те, якою буде погода. Мовляв, якщо з неї прямує хоча б одна хмарина, очікуй дощу. Якщо ж небо над горою є чистим, то й погода буде хорошою.
Утім, повагу пам’ятка здобула зовсім не метеорологічними властивостями, а тим, що, вона ще від княжих часів, з ІХ-Х ст., як вважає дослідник Волині Володимир Рожко, була місцем подвижництва численних монахів. І саме там, йдеться у різних варіантах народних легенд, з’явилася Богородиця й залишила слід від своєї стопи. |
Джерело Святої Анни
|
- Джерело Святої Анни.
- Купальня Святої Анни
|
| Кременець |
Древній Кременець зустріне прочан золотоверхими куполами Свято-Богоявленського жіночого монастиря (XVII ст.), Полковою церквою (XIX ст.), Свято-Миколаївським собором (XVI ст.), костьолом святого Станіслава (XIX ст.)
- Кременецька ікона Божої Матері;
- Ікона Святого Великомученика Пантелеймона з часткою мощей, що випромінюють тепло;
- Ікона Святого Великомучениці Варвари з часткою мощей
|
| Поселення, м.Кременець |
Вечеря
|
2 ДЕНЬ
|
| |
Переїзд – Кременець – Межиріч – Острог – Кременець
|
| Сніданок |
Межиріч
|
- Межиріцький Свято-Троїцький чоловічий монастирь-фортеця, XVI–XVIІ ст.
Головною святинею православного монастиря є Межиріцька ікона Божої Матері «Життєдательниця»
Із розповіді літопису, можна дізнатися, що ця ікона була написана ще у 14 ст. і привезена від Вселенського Патріарха князем Острозьким, як подарунок і благословення за вірність і великі турботи та охорону святого православ’я. За переказом цей образ князів Острозьких супроводжував у військових походах. В сім’ї Острозьких існувало повір’я, що всі свої перемоги вони отримували завдяки заступництву цього чудотворного образу. |
| Обід |
Острог
|
Архітектурно-історичний комплекс князів Острозьких, XIV–XVI ст. До комплексу входять кілька будівель:
- Палац, XIV ст. збудований на горі заввишки 20 м,
- Богоявленська церква, XV ст.,
- Мурована вежа,
- Нова (Кругла) башта,
- Надбрамна дзвіниця,
- Луцька надбрамна башта (сторожова башта з боку дороги на Луцьк),
- Костел Успіня Діви Марії,
- Острозька академія
|
| Кременець |
Повернення у готель
|
Вечеря
|
3 ДЕНЬ
|
| |
Переїзд – Кременець – Збараж – Вишнівець – Тернопіль
|
| Сніданок |
Збараж
|
У 1649р. під стінами Збаразького замку вирувало чи не найзапекліше збройне козацько-польське протистояння, мистецьке змальоване в історичному романі Г. Сенкевича «Вогнем і мечем» (і в однойменній кіно епопеї Є. Гоффмана) |
| Обід |
Вишнівець
|
- Палац, 1720 р.
- Церква Вознесіння Господнього, 1530 р.
Відоме тим, що тут у родовому князівському замку народився й змужнів Дмитро-Байда Вишневецький – славнозвісний засновник козацької січі на острові Мала Хортиця у 1556 р., згодом жорстоко закатований турецьким султаном на фортечних гаках Стамбула (у 1563 р.) |
| Тернопіль |
Залізничний вокзал
|