Гуцульське весілля
840 грн. (ціна актуальна на 2012 р.)
Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Криворівня – Верховина – Яремче
План мандрівки
| 1 ДЕНЬ |
| Івано-Франківськ |
Збір гостей від молодої біля зал. вокзалу, посадка у весільний автобус.
Знайомство з тамадою.
Оглядини міста з вуйком:
- Костел Діви Марії.
- Скульптура Діви Марії.
- Міська ратуша. Вірменський костел.
- Робота ковалів, присвячена Дню Івано-Франківська.
- В’їздна брама палацу Потоцьких.
|
| Оглядини краю Молодої – Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Криворівня (Верховина) |
| По дорозі |
- Зупинка біля ґейзлика.
- Гості веселяться та співають.
|
| Сніданок |
Ресторан в українському дизийні «Будьмо». |
| Коломия |
- Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського, котрий розміщено в приміщені Українського народного дому, відкрив свою першу експозицію 31 грудня 1934 р.
- Музей писанок.
Єдиний у світі. В його колекції 6000 писанок з України, Польщі, Росії, пакистану, Шрі-Ланки, Єгипту.
- Перепочинок для наповнення жолудків.
|
| Косів |
- Долина р. Рибниці.
- Косівський базар.
|
| Поселення |
Готель. Дво-, три-, чотримісні номери. Зручності в номері. |
| Підготовка гостей до весілля |
| Переїзд до хати молодої |
| Зустріч гостей |
Троїсті музики грають гуцульський марш для гостей від молодої. |
| Збирання молодої |
Вдягання молодої проводиться під мелодії скрипки та призначені для цього обряду гуцульські співанки. Все символізує прощання з незалежністю, вільністю, дівуванням…
Ой, збирати молоду
Нелегка робота,
Ой, здаєссі, нас застане
За тамтим субота. |
| Відрядження до шлюбу, зустріч молодих |
Після повернення весільної процесії від церкви до хати батьки з калачами на рушниках зустрічають молодих після вінчання, музика грає весільний марш. Свахи співають:
«Вийди, вийди, рідна мамко, із хати,
Вийди, вийди пшениченьков сипати,
Колачика та й із медом давати». |
| Рвання калача |
На порозі в церкві молоді дивляться в дірочку калача на сонце, за сонцем три рази крутяться вдвох і розривають калач на щастя, роздають усім гостям. |
| Танець молодих, танець батьків, танець сватів |
Молоді, дружби, дружки, вінчані батьки, матки ідуть танцювати «Гуцулку».
Ведучий оголошує пісню для батьків молодої пари. Танцюють з батьками, свати з сватами, діти міняються з батьками. |
| Дарування |
Обов’язковим було бучне гуляння, в процесі якого відбувався обряд дарування, поділ весільного короваю. Найбільш драматичним моментом було розплітання коси і покриття голови молодої очіпком. Це символізувало перехід дівчини в заміжній стан. Відтепер вона не мала права ходити з непокритою головою, це сприймалося як великий гріх. За старовинними народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка могла накликати хвороби і неврожай.
Загальні співи, запрошення на по весільне.
За столом, як повсюди заведено, гості піднімають тости за молодих і їх батьків. Висловлюються молодій парі найщиріші, найсердечніші побажання. Цілу ніч лунають українські народні пісні та гуцульські співанки, жарти і т.д. |
| Весільний стіл. Забава. Співи. Танці. |
| 2 ДЕНЬ |
| Похмілля досвіта |
| Сніданок |
| Оглядини краю молодого – Криворівня – Верховина – Яремча – Івано-Франківськ |
| Верховина |
- Музей «Тіні забутих предків».
Гуцулка Галинка розповість та оспіває весільний обряд на прикладі фільму «Тіні...». Під час розповіді використовутимуться кадри з фільму.
- Музей Гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика.
|
| Обід |
| Яремче |
- Водопад «Пробій».
- Яремчанський базар.
|
| Івано-Франківськ |
Залізничний вокзал |
| Поїзд |
- 43К Київ – Івано-Франківськ (Київ 19:16 – Івано-Франківськ 7:02)
- 43Л Івано-Франківськ – Київ (Франківськ 18:15 – Київ 6:20)
|
У вартість включається:
- Транспортне обслуговування
- Професійні екскурсії
- Ночівля
- Харчування (обід 1-го дня, сніданок, обід 2-го дня)
- Страхівка
- Показове гуцульське весілля
- Весільний автобус
- Гуцульські жарти під час екскурсії
У вартість не включається:
- Квитки на поїзд
- Вхідні квитки
- Весільний стіл – 150 грн./чол. (гуцульські страви)
- Троїсті музики, 1 год. (інструментальна музика з гуцульскими мотивами, 2 год.) – 300 грн./група (900 грн./група)
З собою мати:
- Вишиванку
- Українські прикраси
Івано-Франківськ
Місто засноване 1662 року Андрієм Потоцьким і назване на честь святого Станіслава. Саме місто було споруджене на місці сіл Заболотів (1649 рік, центральна частина) та Княгинин (1445 рік. передмістя). Село Заболотів було цікаве тим, що на його місці люди постійно жили щонайменше п’ять тисяч років. У села ж Княгинин своя історія: з нього походить шляхетський рід Йова Княгиницького, засновника Манявського скиту. Крім того, за легендою, тут було поховано коханку галицького князя Ярослава Осмомисла – Настю Чагарівну
У 1710 році у Станіславі зупинявся російський цар Петро І. У 1919 році на певний час місто стає столицею Західно-Української Народної Республіки. У 1962 році місто було перейменовано на Івано-Франківськ, на честь українського письменника і поета Івана Франка.
Коломия
«Коломия – не помия, Коломия – місто!»наведені рядки з гуцульської традиційної пісні-коломийки не переконуютьу величі міста, бо це – факт. Коломия – міф, казка та реальність. Після Кракова, Львова і Перемишля Коломия належала до найбільших міст Галичини. Перша згадка про місто датується 1240 роком. У Коломиї діє музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського. Музей є одним із найстаріших і найвідоміших в Україні, колекція якого становить понад 22 000 експонатів від періоду трипільської культури і до сьогодення. Відомим також є музей писанок. Його було відкрито 1987 року в Коломийській церкві Святого Благовіщення, яку згодом було передано віруючим. Це єдиний у світі музей писанкового розпису - одного із найяскравіших виявів народного таланту.
Косів
Постав у 1318 р. як селище в долині р. Рибниці поблизу соляних копалень. Галицькі бояри, а потім польські власники багатіли на продажі цього «білого золота». Статки мешканців, зароблені на солі, приваблювали ватаги опришків. З часом, крім солеваріння, почали розвиватись мистецькі промисли – різьба, вишивка, килимарство, кераміка.
Криворівня
Ще одна знакова місцина Гуцульщини, розташована над берегами р. Чорний Черемош. Першу згадку про неї знаходимо під 1719 р. Тут завжди квітло українське культурне життя. Діяли хороший аматорський театр, школа, лікарня. Багато жителів були в загонах опришківа О. Довбуша, І. Пискливого, М. Баюрака. Ще до кінця XIX ст. звичним явищем для горян було демократичне управління через скликання загальних зборів – віча. В літературі село прославив Іван Франко. Тут він написав оповідання «У кузні», повісті «Як Юра Шикманюк брів Черемош», «Великий шум», «Захар Беркут», поему «Терен у нозі» (з присвятою З. Бурачинській, мешканці с. Криворівня, яка надсилала йому до Львова фольклор), окремі поезії, переклади. Письменник багато читав, активно листувався, збирав народну творчість.
М. Коцюбинський написав у Криворівні твір «Тіні забутих предків», а режисер С. Параджанов зняв за повістю фільм.
Туристична агенція Надії Облещук "Окраина"
46027 м. Тернопіль бул. Просвіти 13/30
46000 м. Тернопіль, вул. Замкова 14, каб. 234
Готель «Тернопіль»
тел. + 38 (0352) 53 75 96
тел./факс + 38 (0352) 43 37 65
obleshchuk@rambler.ru