Єдиний у світі пам’ятник листоноші було споруджено у закарпатському селі Тур’ї Ремети Перечинського району в середині XIX століття.
Закарпаття славиться незвичними пам’ятниками. На цей раз туристам, що подорожують пропонується оглянути у районному центрі Перечин, що за 22 кілометри від Ужгорода бронзовий пам’ятник листоноші.
Його було споруджено в знак поваги до Федора Фекете, що трагічно загинув в 1838 році, під час переходу річки він провалився під лід, виконуючи, в черговий раз, важливе доручення односельчан по передачі кореспонденції. На його ж честь по дорозі у село Тур’ї Ремети, на стіні місцевої церкви, встановлений барельєф (меморіальна дошка) вище згаданому поштареві.
Щодня листоноша, якого тоді шанобливо називали “послом”, долав 60 кілометрів, доставляючи землякам з Ужгорода газети, листи, грошові перекази тощо. Шлях пролягав через гори, струмки і ріки. Посол не раз зустрічав ведмедів і рисей, але завжди вчасно приносив пошту. Якось його все ж спіткала біда: розігрівшись у дорозі, він напився крижаної води з гірського струмка й тяжко захворів /інша версія – провалився під лід/. Медицини на той час у селі не було, а баби-знахарки виявились безсилими.
Невдозі Ф.Фекета помер від запалення легенів.Та селяни не забули легендарного листоношу. Невдовзі на фасаді місцевої церкви з’явилася меморіальна дошка з барельєфом сільського поштаря і написом: “Федор Фекета. В память приязности, тверезности, чесности, послужности посла”. Чавунну плиту виготовили на місцевій ливарній фабриці. Вказано й дату смерті – 1838 рік, але вона не точна. За записом у книзі сільської церкви Федір Фекета помер 18 березня 1839 року. Меморіальна дошка на стіні храму збереглася до наших днів.
Щодня листоноша, якого тоді місцеві жителі називали “послом”, долав 60 кілометрів, доставляючи з Ужгорода газети, листи, грошові перекази тощо.
Шлях листоноші пролягав через гірську місцевість, струмки і ріки. Поштар не раз зустрічав ведмедів і рисей, але завжди вчасно приносив пошту.
На фасаді місцевої церкви з’явилася меморіальна дошка з барельєфом сільського поштаря і написом: “Федор Фекета. В память приязности, тверезности, чесности, послужности посла”.
Чавунну плиту виготовили на місцевій ливарній фабриці.
Вказано й дату смерті – 1838 рік, але вона не точна.
За записом у книзі сільської церкви Федір Фекета помер 18 березня 1839 року.
Меморіальна дошка на стіні сільського храму збереглася до наших днів.
Окрім того на Закарпатті встановлено єдині у світі оригінальні пам’ятник шовдарю, пам’ятник тверезості, Миколайчику.
Турінформ Закарпаття