Дружбівський кар’єр у Житомирській області вже кілька років залишається одним із найпопулярніших місць для короткого виїзду з Києва чи Житомира. Бірюзова вода, білі кварцитові схили і сосновий ліс створюють ефект, який порівнюють і з Мальдівами, і з турецьким Памуккале. При цьому вхід вільний, інфраструктура мінімальна, а відстань від столиці — близько 230–235 км.
Ця локація підходить і для одноденного пікніка, і для ночівлі в наметі. Вода прозора, дно без мулу, глибина сягає 30 метрів. Проте береги круті, офіційних рятувальників немає, а територія досі не є офіційною рекреаційною зоною. Саме тому перед поїздкою варто знати не лише маршрут, а й реальні ризики та особливості 2026 року.
Нижче — перевірена інформація про історію місця, як доїхати без пригод, що брати з собою, де зупинитися і які помилки найчастіше роблять відвідувачі.
Як промисловий кар’єр перетворився на природну перлину
Розробку кар’єру «Кварц» розпочали 1948 року. Після війни країні потрібні були будівельні матеріали для військової промисловості та відбудови. Видобували кварцито-пісковик — породу віком у сотні мільйонів років. Навколо з’явилося селище Дружба, де жили робітники.
Підприємство працювало до початку 2000-х. Після зупинки котлован природно заповнювався дощовою, талою і підземною водою. За 20–30 років утворилося глибоке озеро площею близько 0,41 км². Загальна територія комплексу разом із колишніми будівлями — приблизно 124–132 гектари.
У 2020 році об’єкт перейшов до Фонду державного майна. У березні 2023-го його продали на аукціоні ТОВ «Імуногенетика» за 2,8 млн грн разом із 24 будівлями. Попри зміну власника, доступ для відпочивальників залишається вільним. Популярність різко зросла після дронових зйомок 2021 року — кадри з бірюзовою водою швидко розлетілися мережами.
Сьогодні місцеві та туристи називають кар’єр «Житомирськими Мальдівами» або «українським Памуккале». Білий колір схилів — це відходи видобутку кварциту, а насичений відтінок води з’являється завдяки глибині, чистоті та відбиттю неба.
Як доїхати: координати, маршрути та секрети дороги
Точні GPS-координати, які найчастіше використовують: 51.19583° пн. ш., 27.98451° сх. д. (або близькі варіанти 51.1939–51.1958 N, 27.9820–27.9845 E). Введіть їх у навігатор — він приведе майже до берега.
Від Києва — 230–235 км, 3–3,5 години. Основний шлях: траса М07/Е373 (Київ — Ковель) → Р28 через Коростень → локальні дороги до смт Дружба. Останні кілька кілометрів — ґрунтовка, прохідна для легковика в суху погоду. Після дощу вона стає слизькою.
Місцеві радять альтернативу через село Радовель. Вона трохи довша за кілометражем, але з кращим покриттям і економить 15–20 хвилин. Від Житомира — 150–160 км (близько 2–2,5 години). Від Коростеня — 40 км, від Олевська — близько 25 км.
Громадським транспортом складніше. З Києва — поїзд до Коростеня, далі електричка до Олевська або станції Діброва Олевська / Рудня-Радовельська, а звідти 5–10 км пішки чи на таксі. Автобуси до Дружби ходять нерегулярно. Найзручніше — власне авто або організований тур з Житомира чи Києва.
Парковка біля входу безкоштовна і зазвичай вміщує всіх, навіть у вихідні. У селищі є невеликий магазин, але асортимент обмежений — воду й основні продукти краще взяти з собою.
Чому вода бірюзова і наскільки безпечно купатися
Колір води — оптичний ефект. Чиста, глибока водойма відбиває блакитне небо, а мінерали кварциту і глина на дні не дають утворюватися мулу та водоростям. Прозорість у хорошу погоду перевищує 10 метрів. Температура влітку рідко піднімається вище +22 °C через підземні джерела.
Максимальна глибина — близько 30 метрів (окремі оцінки згадують до 50 м у найглибших точках). Дно різко обривається вже за кілька метрів від берега. Офіційного пляжу з рятувальниками немає. Купання відбувається на власний ризик. Багато хто плаває, але стрибати зі скель і запливати далеко від берега небезпечно, особливо для дітей і людей із слабким плаванням.
У водоймі водяться риба (окунь, щука) і раки — це додатковий індикатор чистоти. Вода відповідає санітарним нормам, проте після сильних дощів може каламутитися.
Практичний гід: що взяти, де зупинитися, скільки коштує
Вхід і в’їзд безкоштовні. Розвиненої інфраструктури майже немає: немає стаціонарних туалетів, душів і кафе на кожному кроці. Біля входу іноді працює невелике кафе з шаурмою, пивом і орендою лежаків (близько 100 грн). З’явилися платні куполи для ночівлі (від 2500 грн за добу на двох) і прокат катамаранів (близько 500 грн/год).
Що обов’язково взяти:
- сміттєві пакети (вивезти все з собою);
- репелент від комарів і гедзів;
- сонцезахисний крем (білі схили сильно відбивають сонце);
- зручне взуття для спуску по слизьких місцях;
- аптечку (подряпини від каміння — часта річ);
- запас води і їжі.
Ночівля: намети ставлять прямо біля берега — це безкоштовно і найпопулярніше. У самому селищі Дружба житла майже немає. Найближчі варіанти — приватний сектор, дачі або готелі в Олевську, Коростені чи Лугинах (від 600–800 грн за номер). Деякі туристи орендують кімнати в місцевих жителів.
Бюджет на день для двох (авто, пальне туди-назад, продукти, дрібні витрати) зазвичай виходить у межах 500–800 грн. Організовані одноденні тури з Житомира чи Києва коштують 800–1200 грн з особи.
Що робити на кар’єрі і як провести день
Основні заняття — купання, засмагання на білому піску, пікнік у сосновому лісі, фотосесії на скелях і прогулянки берегом. Любителі активного відпочинку беруть SUP або каяк (оренда в селищі). Дайвери іноді пірнають, але без спеціальної підготовки це ризиковано.
Ідеальний сценарій дня: приїзд до 10:00, зайняти місце на пологішому спуску, легкий сніданок, купання, прогулянка по верхній частині схилів, пікнік у затінку, захід сонця біля води. У будні людей значно менше, ніж у вихідні, коли на вихідних може зібратися кілька сотень відвідувачів.
Ввечері багато хто розводить вогнище (тільки в дозволених місцях і з дотриманням протипожежних правил). Зірки над кар’єром і тиша лісу — окрема причина залишитися на ніч.
Поруч: Камінне село та інші точки
За 15 км від кар’єру розташований геологічний заказник «Камінне село». Величезні валуни серед лісу нагадують руїни будинків, школу чи церкву. Місце обросло легендами і добре доповнює поїздку. Багато хто поєднує обидві локації в один день або залишає Камінне село на ранок наступного дня.
Також у регіоні є інші затоплені кар’єри, але Дружбівський залишається найвідомішим завдяки кольору води і білим схилам.
Поширені помилки і як їх уникнути
Найчастіші прорахунки:
- приїжджати без репеленту і крему — комарі та сонце на білому піску швидко псують відпочинок;
- недооцінювати крутизну берегів — спуски слизькі, особливо після дощу;
- залишати сміття — територія не прибирається централізовано;
- пливти далеко від берега або стрибати зі скель без досвіду;
- розраховувати на магазини і туалети на місці;
- їхати в пік сезону в суботу-неділю без запасу часу на парковку і місце на пляжі.
З практики відвідувачів: найкраще приїжджати в будні або в несезон (травень, вересень). Тоді можна спокійно зайняти зручне місце і відчути тишу, заради якої сюди й їдуть.
Дружбівський кар’єр залишається рідкісним поєднанням краси, доступності та мінімальної комерціалізації. Він не замінить море, але дає відчуття справжнього природного відпочинку за кілька годин від великих міст. Головне — приїхати підготовленим і поважати місце, яке поки що зберігає свою дикість.
