Морозівський кар’єр у Кіровоградській області давно перетворився з промислового гіганта на одне з найнезвичайніших місць Центральної України. Після закриття в 2009 році колишній вугільний розріз заповнився ґрунтовими водами й отримав насичений бірюзовий колір, через який його часто називають «українськими Мальдівами».
Сьогодні сюди їдуть за контрастом: високі піщані схили, рукотворний каньйон у формі літери «Г» довжиною близько 6 км і вода, яка в сонячний день здається майже тропічною. Водночас це досі техногенна зона з нестабільними берегами, залишками гігантської техніки та обмеженнями, які з’явилися під час рекультивації 2025–2026 років.
Нижче — повна картина: від історії видобутку бурого вугілля до актуальних маршрутів, ризиків купання та того, що саме зараз відбувається зі східною частиною розрізу.
Історія створення та закриття Морозівського вугільного розрізу
Морозівський вугільний розріз ввели в експлуатацію в 1970 році. Він став частиною Дніпровського буровугільного басейну і швидко увійшов до складу найбільшого підприємства регіону — ДХК «Олександріявугілля». Планова потужність становила 2,75 млн тонн бурого вугілля на рік, а в найкращі роки видобуток сягав близько 10 млн тонн. На піку тут працювало до 15 тисяч людей.
Вугілля залягало неглибоко, тому розробка велася відкритим способом. Для цього застосовували унікальну техніку, зокрема роторний екскаватор ЕРШР-1600 вагою близько 4000 тонн і продуктивністю 1600 кубометрів породи за годину. Береги з’єднував транспортно-відвальний міст довжиною понад 300 метрів — трофейна німецька конструкція 1929–1933 років.
Після розпаду СРСР обсяги видобутку стрімко падали. Якщо в 1990 році «Олександріявугілля» видавала 9,2 млн тонн, то до 1998-го цифра скоротилася до 1,4 млн. Фінансові проблеми накопичувалися, борги зростали, і в 2009 році роботи остаточно зупинили. Кар’єр перестали осушувати, і ґрунтові води швидко заповнили котлован. Так з’явилося сучасне озеро.
Сьогодні Морозівський розріз — один із двох «кладовищ екскаваторів» в Олександрійському районі (другий — Костянтинівський). Частину техніки розібрали на метал, частина пішла під воду, але масштаб колишнього виробництва досі відчутний.
Як виглядає кар’єр сьогодні: форма, розміри та бірюзова вода
Розріз має характерну Г-подібну форму і простягається приблизно на 6 км. Глибина водойми в різних джерелах оцінюється від 20 до понад 25 метрів, а в окремих місцях схили сягають 40–70 метрів висоти. Площа водної поверхні — близько 1,1 км².
Головна візуальна особливість — колір води. Вона набуває насиченого бірюзового чи блакитного відтінку завдяки глибині та прозорості: червоні й жовті промені поглинаються, а синьо-зелені відбиваються. Найяскравіше це проявляється влітку в сонячну погоду. Місцеві іноді кажуть про лужний склад і наявність йоду, але офіційних наукових підтверджень «цілющих» властивостей немає.
Береги — переважно піщані й глинисті відвали, які постійно обсипаються. У деяких місцях є відносно пологі ділянки, які туристи використовують як імпровізовані пляжі. Після 2009 року рівень води продовжував підніматися, і сьогодні частина колишніх доріг і рейок перебуває під водою.
Кладовище екскаваторів і промислове минуле
Одна з головних причин, чому сюди їдуть урбаністи й любителі індустріального туризму, — залишки техніки. Найвідоміший об’єкт — роторний екскаватор ЕРШР-1600. Його розміри порівнюють із дев’ятиповерховим будинком. На дні лежать також фрагменти конвеєрів, рейки, частини інших машин. Частину обладнання встигли вивезти, частину розібрали «чорні» збирачі металу ще в 2010-х.
Міст, який колись з’єднував береги, теж майже зник — його розібрали приблизно в 2013 році. Те, що залишилося, створює атмосферу постапокаліпсису: іржаві конструкції на тлі бірюзової води виглядають особливо контрастно.
Саме через цю комбінацію — вода + техніка + масштаб — Морозівський розріз неодноразово потрапляв до списків найцікавіших «сталкерських» локацій України.
Як дістатися до Морозівського кар’єру у 2026 році
Кар’єр розташований в Олександрійському районі Кіровоградської області між селищами Пантаївка, Морозівка та Новоселівка, неподалік траси E50 (Олександрія — Кропивницький). Координати приблизно 48.6885, 32.9108.
Найзручніший спосіб — власний автомобіль. З Олександрії близько 15 км, з Кропивницького — близько 85 км, з Кременчука — близько 70 км. З траси потрібно звернути на Пантаївку, далі ґрунтові дороги ведуть до різних ділянок берега. Після дощів дороги можуть бути складними для легкових авто з низьким кліренсом, тому краще мати кросовер або SUV.
Громадським транспортом можна дістатися до Пантаївки (автобуси з Олександрії, Кропивницького, Кременчука), а далі 2–3 км пішки або на велосипеді. Організованих регулярних екскурсій мало, але іноді місцеві гіди або велоклуби пропонують маршрути.
Важливо: у 2025–2026 роках частина під’їздів зі східного боку (ближче до Новоселівки) перекрита через рекультивацію. Більшість території (понад 95 %) залишається доступною, але найпопулярніші раніше пляжі можуть бути засипані або огороджені.
Безпека, купання та ризики: що варто знати
Морозівський кар’єр — не офіційна рекреаційна зона. Це колишній промисловий об’єкт із нестабільними схилами. Щороку фіксують обвали берегів. Спускатися крутими схилами небезпечно: ґрунт може поїхати в будь-який момент.
Щодо купання думки розходяться. Багато туристів і місцевих купаються на пологих ділянках без видимих наслідків. Водночас офіційних досліджень якості води державою довгий час не проводили. У приватних аналізах згадували підвищений вміст свинцю, ртуті та цинку. У 2025 році громада замовляла експертизу в Інституті громадського здоров’я імені Марзєєва: радіології не виявили, але воду визнали такою, що потребує додаткового очищення для рекреаційного використання.
На дні лежать залишки техніки, рейки, можливі інші небезпечні предмети. Рятувальників немає. Купання — виключно на власний ризик. З дітьми, особливо малими, сюди краще не їхати.
Під час воєнного стану район вважається відносно безпечним, але варто перевіряти актуальну ситуацію та мати заряджений телефон.
Рекультивація 2025–2026: що відбувається з «українськими Мальдівами»
З 2025 року на східній ділянці розрізу (біля Новоселівки) ведуться роботи з рекультивації в рамках ліквідації ДП «Бурвугілля». Замовник — ДП «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація»». Підрядник — ТОВ «Компанія Доніндустрія». Вартість договору після коригувань склала близько 54 млн грн (з ПДВ).
Мета робіт — укріпити береги, запобігти обвалам, відновити ґрунтовий покрив і захистити найближчий населений пункт. Планується часткова засипка водойми вздовж берегової лінії та подальше озеленення. Роботи розраховані до жовтня–листопада 2026 року.
Саме ці роботи викликали найбільше обговорень у соцмережах навесні 2026-го: люди побачили перекопані під’їзди, засипаний пляж і стрічки. Влада наголошує, що рекультивують лише близько 1 % території, а решта залишається відкритою. Кар’єр офіційно не вважається місцем відпочинку, і перебування там завжди було пов’язане з ризиками.
Після завершення робіт громада розглядає можливість створення контрольованої рекреаційної зони, але поки що це лише перспектива.
Практичні поради для відвідувачів
Найкращий час — травень–вересень, коли вода найяскравіша. Ранкові та вечірні години дають найкраще світло для фото. Обов’язково беріть міцне закрите взуття, запас води, сонцезахист і заряджений телефон з офлайн-картами (OpenStreetMap часто точніший за звичайні навігатори на ґрунтових дорогах).
Не залишайте сміття, не намагайтеся піднятися на залишки конструкцій і не спускайтеся крутими схилами. Якщо плануєте купатися — обирайте тільки пологі ділянки й пам’ятайте про різке зростання глибини.
Ночівлі поблизу немає. Найближчі варіанти — Олександрія (15 км). Намет на березі можливий, але з урахуванням усіх ризиків і відсутності інфраструктури.
Морозівський кар’єр залишається місцем, де індустріальне минуле України зустрічається з дикою красою. Він вражає масштабом і кольором води, але вимагає поваги до небезпек. Якщо їхати підготовленим і свідомим — враження залишаться надовго.
Ключові інсайти
- Це колишній буровугільний розріз 1970–2009 років, зараз — затоплена Г-подібна водойма довжиною 6 км.
- Бірюзовий колір води — результат глибини й прозорості, а не «хімії».
- У 2025–2026 роках рекультивують лише невелику східну ділянку біля Новоселівки задля безпеки.
- Купання можливе лише на власний ризик; офіційного статусу рекреаційної зони немає.
- Найкращий спосіб дістатися — автомобіль; більшість території доступна, але найпопулярніші раніше під’їзди можуть бути перекриті.
