Андріївські вечорниці у Карпатах
.jpg)
685 грн.
2 ДНІ
Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Криворівня – Верховина
План мандрівки
1 ДЕНЬ
|
| Івано-Франківськ |
Зустріч групи на залізничному вокзалі
|
| |
Переїзд – Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Криворівня
|
Івано-Франківськ
|
Пішохідна екскурсія містом:
- Костел Діви Марії. Скульптура Діви Марії.
- Міська ратуша.
- костел.
- ковалів, присвячена Дню Івано-Франківська.
- В’їздна брама палацу Потоцьких.
Місто засноване 1662 року Андрієм Потоцьким і назване на честь святого Станіслава. Саме місто було споруджене на місці сіл Заболотів (1649 рік, центральна частина) та Княгинин (1445 рік. передмістя). Село Заболотів було цікаве тим, що на його місці люди постійно жили щонайменше п’ять тисяч років. У села ж Княгинин своя історія: з нього походить шляхетський рід Йова Княгиницького, засновника Манявського скиту. Крім того, за легендою, тут було поховано коханку галицького князя Ярослава Осмомисла – Настю Чагарівну
У 1710 році у Станіславі зупинявся російський цар Петро І. У 1919 році на певний час місто стає столицею Західно-Української Народної Республіки. У 1962 році місто було перейменовано на Івано-Франківськ, на честь українського письменника і поета Івана Франка
|
| Коломия |
«Коломия – не помия, Коломия – місто!»наведені рядки з гуцульської традиційної пісні-коломийки не переконуютьу величі міста, бо це – факт. Коломия – міф, казка та реальність. Після Кракова, Львова і Перемишля Коломия належала до найбільших міст Галичини.
- Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського
Котрий розміщено в приміщені Українського народного дому, відкрив свою першу експозицію 31 грудня 1934 р.
Єдиний у світі. В його колекції 6000 писанок з України, Польщі, Росії, Пакистану, Шрі-Ланки, Єгипту |
| Обід |
| Косів |
Постав у 1318 р. як селище в долині р. Рибниці поблизу соляних копалень. Галицькі бояри, а потім польські власники багатіли на продажі цього «білого золота». Статки мешканців, зароблені на солі, приваблювали ватаги опришків. З часом, крім солеваріння, почали розвиватись мистецькі промисли – різьба, вишивка, килимарство, кераміка |
| Поселення |
Садиби зеленого туризму. Дво-, тримісні номери (євроремонт, нова мебель та сантехніка). Вигоди на поверсі
|
Андріївські вечорниці
|
Вечеря з гуцульськими стравами, троїсті музики, ворожіння, співи, забави
З-поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища. Власне, саме свято відзначається на честь апостола Андрія Первозданного, якого вважають не лише покровителем Української церкви, а й шанують як засновника Києва.
Як правило, вечорниці проводилися в оселі шанованої на селі жінки, яка повинна була наглядати за молодими людьми |
2 ДЕНЬ
|
| Сніданок (8:30) |
| |
Переїзд – Криворівня – Верховина – Івано-Франківськ
|
| Криворівня |
Ще одна знакова місцина Гуцульщини, розташована над берегами р. Чорний Черемош. Першу згадку про неї знаходимо під 1719 р. Тут завжди квітло українське культурне життя. Діяли хороший аматорський театр, школа, лікарня. Багато жителів були в загонах опришківа О. Довбуша, І. Пискливого, М. баюрака. Ще до кінця XIX ст. звичним явищем для горян було демократичне управління через скликання загальних зборів – віча. В літературі село прославив Іван Франко. Тут він написав оповідання «У кузні», повісті «Як Юра Шикманюк брів Черемош», «Великий шум», «Захар Беркут», поему «Терен у нозі» (з присвятою З. Бурачинській, мешканці с. Криворівня, яка надсилала йому до Львова фольклор), окремі поезії, переклади. Письменник багато читав, активно листувався, збирав народну творчість.
М. Коцюбинський написав у Криворівні твір «Тіні забутих предків», а режисер С. Параджанов зняв за повістю фільм
- Музей «Гуцульська гражда»
Гражда – спеціальний тип огорожі, а також гуцульська оселя із замкненим комплексом житлових та господарських споруд, своєрідна фортеця, що захищала мешканців від звірів, суворого клімату та нападу ворога
Літературно-меморіальний музей Івана Франка
- Музей-садиба М. Грушевського
Приїжджав до Криворівні на відпочинок і Михайло Грушевський. Спершу він також винаймав житло, аж поки 1906 року купив собі в Криворівні віллу на березі Черемоша та півтора гектара землі у Владислава Пшибловського. Саме в Криворівні застала М. Грушевського Перша світова війна. Про повернення до Львова не могло бути й мови, тому Грушевські з Криворівні виїхали до Відня. А 1917 року віллу «першого президента» спалили російські війська, відступаючи з Галичини. Зараз на цьому місці сучасна хата, у якій живуть інші люди. Проте через дорогу — музей Михайла Грушевського, у новому приміщенні, максимально точно відтвореному за описами та спогадами |
| Верховина |
Музей Гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика
|
| Івано-Франківськ |
Залізничний вокзал
|
| Поїзд |
- 43К Київ – Івано-Франківськ (Київ 19:16 – Івано-Франківськ 7:02)
- 43Л Івано-Франківськ – Київ (Франківськ 18:15 – Київ 6:20)
|
У вартість мандрівки включається:
- Транспортне обслуговування
- Екскурсійний супровід
- Вхідні квитки
- Ночівля
- Харчування (обід, святкова вечеря першого дня, сніданок другого дня)
- Страхівка
- Андріївські вечорниці
- Супровід групи
У вартість мандрівки не включається:
З собою мати:
- Вишиванку
- Українські прикраси
Туристична агенція Надії Облещук "Окраина"
46027 м. Тернопіль бул. Просвіти 13/30
46000 м. Тернопіль, вул. Замкова 14, каб. 234
Готель «Тернопіль»
тел. + 38 (0352) 53 75 96
тел./факс + 38 (0352) 43 37 65
obleshchuk@rambler.ru
Туристичний продукт туроператора ПП «Крилос КОМ» за тарифами туроператора