Село Арданово розташоване на пiвденному заходi Iршавського району Закарпатськоi областi. Його географiчнi координати 48 20" пн. ш. i 22 45" сх. д. Це майже широта Парижу, Мюнхена, Вiдня.
Оселi жителiв впритул пiдходять до пiвденно-захiдних схилiв Великого Дiльського хребта Карпатських гiр, якi називаються гори Гат. Це вулканiчнi"утворення. Найвища вершина в околицях села гора Богуслав, висотою 406 м. над pівнем Балтiйського моря, а найнижче Micцe знаходиться мiж с. Ардановом і с. Мiдяницею в урочищi.Паньковi ями. Його висота над piвнeм моря 126 м.
Село є центром Арданiвської сiльської Ради. За всеукраiнським переписом населення (грудень 2001 р.) тут проживало 1614 жителiв.
Поки що вiдома перша документальна згадка про Арданово вiдноситься до 1364 р. Але є факти, що село згадується у документах ще у 1263 р., коли було створено Березький комітат (1263 р.)
Iсторик Михайло Кондратович констатує, що вже при утвореннi"березького краiни" згадуються села Арданово, Доробратово, Коропець, Лалово, Мiдяниця, Завидово, Станово, Колодне.
Ці села не пiдлягали владi пaнів, aнi панщину не робили, лише визначений податок власнику мукачiвського замку і були призначенi на службу по oxopонi фортецi.
Легоцький Тиводар великий знавець минулого Березького комітату подає таку iнформацiю, що ХVI ст. жителi села були звiльненi вiд податкiв, панщизняних робiт на користь Мукауiвського замку, але за те вони повиннi були з"являтися на перший виклик власника мукачівської
твердинi, при повному озброєннi на коні. У мирний час вони здiйснювали функцiї зв"язкiвцiв, доставляли пошту.
Історик Мирюк О. вказує на те, що у Арданові в XIV ст. проживали волоськi переселенцi, якi мали охороняти транспортнi шляхи i надавали допомогу мукачiвському гарнiзону пiд час бойових дiй.
Дослiдник Штернберг Якiв приходить до висновку, що словом "ардо" називали Taкi поселення, де мешкали озброені люди,охоронці лісу.
У історії мicт i сiл Закарпатської областi походження назви села пояснюється як похiдна вiд iмeнi князя Ардана. Спробуємо привiдкрити тайни минулого села з допомогою легенд. Ось що розповiдає легенда, яку дослiдник Хланта Т.В помiстив у збiрцi "Закарпатськi замки". "Мукачiвський князь Корятович мав воєводу Ардана. Bci землi коло гори Гат вiн передав цьому воєводi. Ардан зробив собi на горi замок. Ще й ДО тепер видно його мури. Слуги Ардана жили пiд замком. Так виникло село Арданово. Сюди втiкали люди з iнших сiл, бо в Ардановi не було панщини. Арданiвцi, якби хтось напав на Мукачiвський замок, мали йти на помiч. ,,
У 1892 р. пiвце-учитель арданiвської школи Тидiр Федiр так описує етимологiю назви села Арданово. Цитата приведена з,збереженням стилю автора ,,100 рочнi люди говорять, что їх дiди говорили аж над селом Арданово в ropi Гат находиться названоє мiсто Богослов, де давно монастир бов. Богослуженiє там кончилося, зато тото Micцe до днешнього дня кличеся Богословом. Напевно, то так i могло бути, понеже i тепер, там видно мури, пiд названов горов. В том монастири говорять 100 рочнi люди, что бов старший ігумен іменем Ардань - зато коло монастиря находящеєся село по iмeнi гумена Ардань назвали, Ардановом, котороє iм"я до днешнього дня так зостало."
Ось тaкi двi народнi легенди про походження назви села.
Якби ми не говорили, що першою письмовою згадкою про Арданово є дата 1364 р. Все ж таки село виникло значно ранiше, ще в епоху дитинства людства, у каміннoмy вiцi.
Це могла бути стоянка первiсних людей, поселення або укрiплене городище. Така думка пiдтверджується численними археологiчними знахiдками, які виявили тут Легоцький Т., академiк Ейснер Я., Бернякович К., Потушняк Ф., Смирнова Г., Пеняк: С., Попович І., Дзембас О., Кобаль Й.
Найдавнiшi речовi знахiдки потужним струменем йдуть з землi чи-то пiсля археологiчних розкопок, чи-то пiсля проведення земляних робiт. Вони датуються епохою неолiту (початок 5 тис. - середина 3 тис. До н. е.). Цe кам"яний
шлiфований предмет, овальної форми з отвором посерединi . Texнiкa обробки дуже висока . Вона виконувалася такими технiчними прийомами, як от: шлiфування, сверлiння отвору, дотримання симетричностi виробу. Говорити про призначення цiєї речi дуже важко. Це могла бути кам"яна булава, ритуальний предмет чи сим"вол влади вождя.
Уламок шлiфованої кам" яноi сокири, кам "яна мотика, шлiфоване кам"яне долото, масивна кам"яна зернотерка доповнюють перелiк предметів металевих віків: бронзовий браслет, прикрашений геометричним орнаментом, залiзнi наконечники списiв, вiстря стрiл, залiзний меч, залiзнi ножi.
У 1888 р. археолог-аматор Легоцький Т. у Ардановi бiля городища, що вiдоме у мiсцевого населення пiд назвою Богуслав, в урочищах Рокитний i Терники вiдкрив кiлька могильних ям завглибшки 0,5-0,6 м. Бiля скелетiв, що лежали головами, орiентованими на пiвнiч, були два зiгнутi мечi, п"ять наконечникiв списа, залiзнi уламки щита (умбон), три шпори, поясна пряжка. Bci цi знахiдки спецiалiсти вiдносять до речових пам"ято" пшеворської культури ( І ст.до н. е. - І V ст.н. е. )
Античне походження, ймовiрно, має залiзний кинджал, знайдений Легоцьким Т. пiд уламками Kaмeнiв, пiд Богуславом. Кинджал, знайдено разом з чорними керамiчними черепками. Довжина кинджалу 32 cм; а самого клинка - 22 см.,ширина леза 2 см. у 1893 р. малюнок арданiвського кинджалу був опублiк:ований дослiдником Гемпелом. З цього часу науковцi вiдносять його до скiфських зразкiв зброї типу "aкiнaк". Найближчу аналогiю арданiвської знахiдки зустрiчаємо в Трансiльванiї, м. Носай. Детальне вивчення форми перехрестя арданiвського "aкiнaкa" дозволяє говорити про подiбнiсть до давньогрецьких мечiв ксифосiв, якими були озброєнi воїни античного світу у VI-ІІІ ст.до н. е .
Скiфський слiд можна прослiдкувати i в назвi села Арданово. Скiфи, як представники iраномовних народiв, бурхливий потiк називали словом "ардан". Скiфи були в околицях Арданова. У сусiдньому селі Дунковицi знайдено курганнi скiфськi поховання.Вiд села Дунковиця, на захiд, аж до мукачева по лiсах можна знайти поодинокi i гpyпoвi поховання скiфського походження. Про це розповiдає нам науковець Потушняк Ф.М.
Цiнною знахiдкою є меч з двосічним клинком. Клинок меча вiд рукiв"я вiддiлений перехрестям. Довжина меча 81, 6 см ширина клинка 4.8см. Академік Ейснер датува цю зброю 800-950р.н.е.
На сьогоднi цей арданiвський меч є найдавнішою по розмiрах холодною зброєю ІХст.в Закарпатті. Серед всіх знахідок, всіх часів,всіх народів по велечині вiн займае друге мiсце пiсля соломонiвського меча. Отже, Bci цi археологiчнi знахiдки, а це в основному зброя, знаряддя працi, прикраси свiдчать, що арданiвськ:i землi були заселенi ще в перiод неолiту до IХ ст. н.е.
Rest4U.com.ua, Кобаль Олександр