Автор: Alex S, 08.11.2011 10:48:57

Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття»

Rest4U Экскурсии Украина Закарпатская обл. Ужгородский район Ужгород Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття»

Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття»
( Ужгород-Плоске-Поляна-Голубинне-Свалява-Неліпино-Шаян-Драгово-Сойми-Келечин)

Сьогодні все більше людей прагнуть відпочивати не просто як туристи, а з користю для здоров’я. Відпочинок за кордоном значно подорожчав. Але той, хто звик відпочивати, цю звичку вже не полишить. У результаті виникає інтерес до вітчизняних бальнеологічних ресурсів, якими є мінеральні та термальні джерела. Поціновувачі відпочинку, наприклад, закордоном, доступ до яких ускладнюється візовим режимом і високими цінами, відтепер залюбки користатимуться унікальною європейською зоною Свалява – Поляна, де зосереджена чи не найбільша кількість різновидів мінеральної води.
Презентуємо всім поціновувачам рекреації туристичний продукт під назвою «Туристичний маршрут «Мінеральні води Закарпаття». Сюди входить не тільки лікувальний туризм, а й пізнавальна програма про історико-культурні особливості, тобто туристи-відпочивальники дізнаються, хто відкрив води і їхні цілющі властивості, хто тут лікувався, чому, наприклад, графи Шенборни збудували на Закарпатті таку велику мережу купелів з використанням мінеральної води. Знаменита родина створила кілька міні-лікувальних осередків у Лумшорах (Перечинський район), с. Занька і Поляна (Свалявський район), Синяк (Мукачівський район), Шаян (Хустський район) та інші. Крім того, туристичний шлях пропонуватиме нові послуги – велнес- і спа-процедури, що базуються на використанні місцевих ресурсів. Основна мета нового маршруту, привернути увагу як vip-туристів, так і туристів середнього класу до закарпатських бальнеологічних ресурсів, які не поступаються ні своєю якістю, ні сервісом західноєвропейським аналогам». У туристичному маршруті «Мінеральні води Закарпаття» міститься інформація про наявні мінеральні джерела Закарпаття, які використовуються з лікувальною метою у місцевих санаторіях. У межах маршруту створено так звані велике, середнє і мале мінеральні кола, а також термальний туристичний маршрут. Під час цих маршрутів подорожувальники можуть скуштувати різні види мінеральних вод, спробувати зовнішній лікувальний ефект мінеральних та термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями мінеральних вод Закарпаття.

Практичне використання маршруту:

  •  Ознайомлення з історією вод
  •  Дегустація води
  •  Бальнеологічне використання (ванни, душ, лікування)
  •  Участь у єдиному в Україні фестивалі мінеральних вод село Поляна-Уклин, Свалявського району

Мінеральні води Закарпаття, що можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені 62 основними родовищами, які були визначені на основі розвідувальних робіт, проведених Берегівською геологічною експедицією, гідрогеологічними групами об'єднання "Закарпаткурорт", Українського НДІ курортології. За даними першого Кадастру мінеральних вод України (1996) із 205 родовищ МВ, що освоєні в Україні, 39 (19%) - на території Закарпаття. Вивчення фізико-хімічного складу МВ виявило, що практично не існує "унікальних" вод. Усі води можуть бути розділені на певні класи та групи. За своїми властивостями виділяються аналоги тих чи інших вод.
 

Маршрут:
Ужгород-Плоске-Поляна-Голубинне-Свалява-Неліпино-Шаян-Драгово-Сойми-Келечин

УЖГОРОД:
Історія ужгородських мінеральних вод
Ужгород, що є адміністративним центром Закарпатської області, розташований у живописній вузькій 30-40 км смузі передгір'їв, які відокремлюють Ужгородсько-Хустський або Вулканічний хребет Українських Карпат від Закарпатської низовини, що простягається на південь у напрямі до р.Тиси. Північна її межа починається від м.Ужгород. Мальовничі невеликі вершини навкруги міста оздоблені гірськими потоками, чудовими маленькими озерцями та густими лісами. Нижче на схилах розкинулись багаті виноградники. Над містом, якому виповнилось понад 1100 років височить один із найстаріших і найкрасивіших замків Закарпаття, заснований у VIII ст.. Ще в 1631 році в міській інвентарній книзі занесено запис про існування в Ужгороді мінеральних джерел. Кисла вода в Ужгороді згадується і в урбару Ужгородської Домінії в 1793 році. Вуглекислі залізисті води Ужгорода стають широко відомими і починають використовуватись не лише для пиття, а і в купелях.
На одному із численних джерел у центрі міста під Замковою горою на правому березі р.Малий Уж була збудована водолікарня (купелі) "Квасна вода".
Будова водолікарні проіснувала до початку Другої світової війни. Нині на цьому місці розміщується аптека по продажу мінеральних вод "Жива вода", магазин "Мінеральні води".
У цьому ж районі на одному з джерел ще з XIX сторіччя існував бювет мінеральної води, яку широко використовувало населення міста.
У 1960-1970 роки почався розлив ужгородських мінеральних вод із пробурених на цей час чисельних свердловин Ужгородського родовища мінеральних вод під назвою "Ужгородська" (св № 8-Уж), в 1990 роках -"Радванка" (св.№ 5).
Нині ужгородська мінеральна вода св.№ 29 розливається під назвою "Настуся".
Хімічний склад ужгородських мінеральних вод
Ужгородське родовище вуглекислих вод розміщене на заході Чоп-Мукачівської западини, контактуючої на південному заході з Угорською низовиною (Паноньський серединний масив).
Геологічна структура району була розшифрована бурінням глибоких пошукових свердловин у 1959-1973 роках, якими були вскриті вуглекислі залізисті кремнисті мінеральні води. Присутність заліза та кремнієвої кислоти виділило вуглекислі мінеральні води Ужгородського родовища в окремий Ужгородський тип нарзанів.
Під назвою Ужгородського родовища вуглекислих вод виділяється ряд ділянок, розповсюдження вуглекислих залізистих кремнистих маломінералізованих вод в межах м.Ужгорода, які близькі між собою територіальне, вміщують води одного типу.
Ужгородське родовище вуглекислих залізистих кремнистих маломінералізованих вод в цілому і його західна - так звана "Комсомольська" ділянка (Боздоський парк, мікрорайон Дравці) просторово та генетичне пов'язані з Ужгородським палеозойським виступом фундаменту Закарпатського прогибу. На цій ділянці отримані вуглекислі залізисті висококремнисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 2,1-2,3 г/дм3 і температурою на гирлі свердловині 24-29,5°С. Встановлено, що ці вуглекислі води залягають на глибині 376-430 м в пласті тріщинуватих андезитів левантина гутинської свити.
На іншій ділянці на правому березі р.Уж, що отримала назву східної "Спортивної" ділянки Ужгородського родовища (стадіон "Спартак", бульвар Визволення) свердловинами з глибини 71 -101 м були добуті вуглекислі мінеральні води. У 1972-73 рр. на "Спортивній" ділянці Ужгородського родовища на лівому березі р.Уж (мікрорайон Радванка) пошуковими свердловинами був визначений контур дільниці розповсюдження вуглекислих залізистих кремнистих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод з мінералізацією 1,3-1,7 г/дм3, вмістом вуглекислого газу до 1,5 г/дм3 та двовалентного заліза до 12-28 мг/дм3, подібних до Малкінського - Кобилецько-полянського типу (розливалась як мінеральна вода "Радванка").
Нині зі свердловини № 29 Комсомольської ділянки Ужгородського родовища в мікрорайоні Дравці розливається вуглекисла висококремниста залізиста маломінералізована гідро-карбонатна натрієво-кальцієва мінеральна вода "Настуся". За основним складом вона належить до групи нарзанів Дарасунського, Кукінського, Келечинського типу, для яких характерний високий вміст вуглекислоти, мікроелементів, високі смакові якості. Завдяки цьому вони і найбільш широко розливаються у всьому світі.
Спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи нарзанів та буферних систем організму людини сприяє їх тісній взаємодії при питному застосуванні. Мала мінералізація нарзанів, високий вміст кальцію зумовлює їх виразну діуретичну та холеретичну дію.
Мінеральна вода не тільки насичує організм цінними мікроелементами - кальцієм (1/4 добової потреби), магнієм, залізом, але і допомагає звільнитись організму від накопичення шлаків, сечового піску. Виведенню токсичних продуктів сприяють і колоїдні сполуки кремнію у мінеральній воді, які володіють сорбційними властивостями. Кремній також сприяє біосинтезу колагену та утворенню кісткової тканини, бере участь у метаболізмі ліпідів, сповільнює розвиток дегенеративних процесів, що лежать в основі старіння. Є всі підстави вважати, що при низькому вмісті в сечі органічних сполук кремнію, які мають властивості колоїдів, відбувається випадіння солей у осад з подальшим каменеутворенням. В той же час, ще у 1932 році Монкорже став пропагувати використання кремнистих вод для виведення сечового піску, коли спостерігав так званий "тиждень відходження піску" після прийому вуглекислих кремнистих вод на курорті Мон-Дор (Франція).
 

Показання до використання
Мінеральна вода "Настуся" може вживатися при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що розвиваються внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму при важких хронічних захворюваннях, в т.ч. шкіри, туберкульозі, анеміях, панкреатитах, нефропатіях, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях; захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотутворення, при підвищеній кислотності - у стадії її компенсації, захворюваннях жовчо- та сечовивідних шляхів, зокрема літогенних діатезах; хворобах крові, що супроводжуються залізодефіцитними станами, особливо коли необхідне зменшення обсягів медикаментозного лікування. Завдяки високому вмісту природної вуглекислоти прекрасно тамує спрагу.

ПЛОСКЕ

Історія мінеральної води Плосківська
Вивчення хімічного складу і визнання лікувальних властивостей Плосківської мінеральної води йшло поряд із усіма іншими джерелами лужних вод місцевості навколо Сваляви (Пасіка, Поляна, Павлово, Плоске, Оленьово), які знаходились у володінні графів Шенборнів.
Перше хімічне дослідження Плосківської мінеральної води у 1823 році провів мукачівський лікар Cserszky А. Вивчення її хімічного складу протягом багатьох років проводили відомий угорський фармацевт Моlnar J. (1860) та голова державної хіміко-аналітичної станції угорської спілки фармацевтів Моlnar N. (1911). Колишній власник джерел і купелів свалявській лікар Karlovszky L. у 1871 році написав доповідь про всі свалявські води, де описана і Плосківська вода. В 1895 році в роботі угорського фармацевта Тrахlеr L. порівнюються дані хімічного складу Свалявської і Плосківської води і визначається, що протягом декількох років в їх складі відбулися певні зміни.
У 1834 році, коли джерело було викуплене орендатором, Плосківська вода почала широко вивозитися в бочках для любителів вина. В 40-ві роки вона, як і мінеральна вода в розташованому поряд с.Оленьово, почала розливатись у пляшки. Дослідження хімічного складу обох вод проводилося й у Відні викладачем хімії Kletzinszky V.
З початку XIX століття до 1880 року в с. Плоске існували купелі.
Розлив мінеральної води відновився у 1959 році на Плосківському заводі мінеральних вод.
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД.
Мінеральна вода "Плосківська" нагороджена: Київ, 2000 "РООО&ОКІМК8 2000" - золота медаль, Київ, 2000 - "ПРОД ЕКСПО Україна 2000" - срібна медаль, Київ, 2000 "АІ-СО -50РТ 2000" - бронзова медаль.
Хімічний склад мінеральної води Плосківська
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Плосківська видобувається для розливу із свердловини № 59(37-П) з глибини 150 м в долині р.Розтока (приток р.В.Пиня), що розташована на відстані 5 км від санаторію "Сонячне Закарпаття" в курортній місцевості Плоске.
Особливістю хімічного складу мінеральної води Плосківська в порівнянні з іншими гідрокарбонатними водами цього регіону Карпат - Поляна-Купіль, Поляна Квасова - є те, що вона за мінералізацією найбільш близька до всесвітньо відомої мінеральної води "Боржомі" (св. № 54) і може вважатись її найближчим аналогом.
Окрім високого рівня гідрокарбонатів, вона містить біологічно активні концентрації ортоборної кислоти, фтору, що зумовлено не тільки геохімічним походженням із пісковиків, а й присутністю фторвміщуючих мінералів у Оленівському рудному полі.
На цьому родовищі розливається і мінеральна вода "Поляна Плосківська" мінералізації 9,5-11,5 г/дм3 Поляно-Квасівського типу (св.№ 33-П).
 

Показання до використання
Невипадково гідрокарбонатні натрієві, так звані лужні мінеральні води, завдяки їх універсальній дії є одними із найпопулярніших у світі. Перш за все вони покращують процес травлення, зокрема при підвищеній кислотності шлунку, швидко знімають так звані явища ацидізму - печію, тяжкість у шлунку, здуття після їди, олужнюють рН ротової порожнини. Ефект кислотонейтралізації після їх прийому триває набагато довше, ніж після відповідних за концентрацією розчинів питної соди і при тривалому прийомі не спостерігається властивих їй побічних ефектів.
Як буферні розчини, вони впливають на кислотно-лужний стан організму при явищах метаболічного ацидозу, наприклад, при цукровому діабеті, ожирінні, олужнюють рН сечі. Останнє має велике значення для розчинення сечового піску, профілактики літогенних діатезів і сечокам'яної хвороби.
Гідрокарбонатні води позитивно впливають на вуглеводний та ліпідний обмін як за рахунок покращення функціонального стану печінки, так і активізації ліполітичних процесів.
Завдяки цим властивостям мінеральна вода Плосківська призначається при захворюваннях шлунка, особливо з високим рівнем кислотності, супутніх застійних станах в жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Наявність ортоборної кислоти надає їй певних бактерицидних властивостей, завдяки яким подібні мінеральні води Поляно-Квасівського типу виявилися ефективними при виразковій хворобі, асоційованій з гелікобактерною інфекцією.
Може вживатися для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунку.

ПОЛЯНА

Історія мінеральної води Поляна-Купіль
Полянські мінеральні води численних джерел в долині Малої і Великої Пині були здавна одними із найвідоміших за межами Закарпаття. Селище Поляна розташоване на великому шляху від Верецького перевалу - "Великих Руських воріт" - до Сваляви. В історичних документах воно, як і Свалява, вперше згадується у XII ст.
Прославлена своїми лікувальними властивостями Полянська квасна вода почала використовуватися не тільки для питного вживання, а й для ванн, коли на базі джерела Полянської мінеральної води у 1868 році в с.Поляна у місцевості, оточеній прекрасними буковими лісами, на лівому березі р.М.Пиня чотирма підприємцями була заснована "Полянська купіль" з 40 помешканнями та 20 ванними кабінами. Дерев'яні споруди постійно руйнувалися. В 1887 році Boleman І. так описує Поляну: "Джерело оточене дерев'яними будовами, купальних будов немає". В 1907 році споруди курорту були повністю знищені пожежею, а з 1913 року він знову почав відбудовуватися. В 1935 році це вже був один із найсучасніших і відомих курортів, де лікувалися літом та взимку. Окремі його споруди збереглися до 1945 року. Найкраща панорама курорту Поляна, розташованого на схід від підніжжя г.Зубок, відкривається з її вершини.
Хімічний склад полянських мінеральних вод вивчався професорами Будапештського університету, лікарями, хіміками, фармацевтами Австрії, Угорщини, Чехословаччини. За даними цих досліджень в джерелах Полянського родовища поряд із високим вмістом гідрокарбонатів відмічалась наявність бору, заліза, літію.
Із 1946 року на бальнеологічному курорті Поляна на базі колишньої "Полянської купелі" функціонує санаторій "Поляна" на 500 місць з використанням мінеральної води, отриманої уже зі свердловин, пробурених на Полянському родовищі мінеральних вод на обох берегах р.М.Пиня. В умовах санаторію "Поляна" мінеральна вода використовується для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.
Розлив Полянської мінеральної води із цих свердловин під назвою "Поляна-Купіль" розпочався в 1973 році на Свалявському заводі мінеральних вод Лужанського заводоуправління мінеральних вод, продовжився фірмою "Мрія". Промисловий розлив мінеральної води , як і інших мінеральних вод Свалявщини, започатковано МПП "Алекс".
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води Поляна-Купіль
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна-Купіль розливається зі свердловин №3-Р "Полянської" ділянки та №4К, 5К ділянки "Ведмежий" (підніжжя г.Ведмежа) Полянського родовища мінеральних вод із глибини 135 - 200 м, розташованих на території курорту.
Особливістю хімічного складу води та основою її унікальності, як інших гідрокарбонатних вод цього регіону Карпат, є високий вміст гідрокарбонатів в порівнянні з іншими відомими гідрокарбонатними водами, зокрема мінеральною водою Боржомі, та наявність біологічно активних концентрацій ортоборної кислоти, фтору. У 50-ті роки XX сторіччя після вивчення гідрогеологічної структури Полянського родовища, воно було розділено на 3 ділянки: Iа - Полянська ("Поляна -Купіль"), Б - Ведмежий ("Поляна-Купіль") та Ново-Полянська ("Поляна Квасова"), в якій II а є частиною "Сонячного Закарпаття" та II б - частиною заводу розливу мінеральної води.

Курорт мінеральних вод Поляна, Свалявський район
 

Показання до використання
У зв'язку з високим загальним вмістом гідрокарбонатів мінеральна вода Поляна-Купіль належить до засобів, які нейтралізують високу кислотність шлунка, так званих рідких антацидів. Гідрокарбонати зумовлюють як кислотонейтралізуючу (олужнюючу), так і буферну дію води (здатність зберігати сталий нейтральний рН середовища шлунка протягом певного часу). За концентрацією гідрокарбонатів мінеральна вода Поляна-Купіль наближається до 1 % розчину питної соди, в той же час значно перевищує останній за буферно-антацидною дією, тобто за тривалістю олужнення кислого шлункового вмісту.
Основний олужнюючий ефект (нейтралізація кислотності в шлунку) наступає безпосередньо після прийому води і сприяє своєчасній евакуації шлункового вмісту. Олужнення порожнини 12-палої кишки нормалізує відходження жовчі та панкреатичного секрету, активність ферментів підшлункової залози, що доповнюється холекінетичною дією за рахунок мінералізації води. Олужнення рН сечі запобігає утворенню конкрементів при сечокислих діатезах, подагрі.
Прийом води має також вплив на інші системи організму. Підтримка гомеостазу зумовлена участю всього організму, що підтверджується негайним (в межах 1 хвилини) переходом елементів мінеральної води в різні органи та рідинні середовища з наступним виведенням їх надлишку з сечею.
Бікарбонат натрію, як відомо, має муколітичну (слизорозчинну)дію.
Іонний склад води позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та вуглеводів, особливо при ожирінні, окисно-відновлювальні процеси, стимулює гемопоез.
Наявність борної кислоти надає мінеральній воді певних бактерицидних властивостей.
Завдяки такій універсальній дії мінеральна вода Поляна-Купіль призначається при широкому спектрі порушень - захворюваннях шлунку переважно з високим рівнем кислотності, супутніх рефлюкс-езофагітах, змінах функції жовного міхура, печінки та підшлункової залози, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, ефективна при виразковій хворобі, асоційованій з гелікобактерною інфекцією, дисфункціях кишечника, сечокислих діатезах.
Може вживатись для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунку.
З обережністю приймається при порушеннях натрій-калієвого обміну.

ПОЛЯНА КВАСОВА
 

Історія мінеральної води Поляна Квасова
Одне з джерел Полянського родовища мінеральних вод в 2 км від центра с.Поляна на лівому березі р. В.Пиня в урочищі Кваси на берегах потока Гірський, закритому з усіх боків лісом, у західного підніжжя г.Зубок ще в XVIII ст. принесло велику славу полянським квасним водам. Як відомо, на Закарпатті джерела називались буркутами, а мінеральна вода - квасною водою, квасом. Спочатку вода цього джерела вивозилась бочками, а 1840 році вже розливалась у пляшки й експортувалась у різні країни Європи під назвою "Полянська".
У 1914 році в ілюстрованому путівнику по курортам та мінеральним джерелам Бальнеологічного товариства Святої Угорської Корони (укладачі Dr. Vamosi Z., професор університету, Dr. Lenkei V., Dr. Sulgof V.) так описується Полянське джерело: "Це першокласна вода, прекрасна столова вода, в суміші з молоком є прекрасним слизорозчинюючим засобом. Поки на цьому місці є тільки споруди для розливу та упаковки мінеральної води, хоча чудове розташування джерела, прекрасне повітря, клімат, та закрита з усіх боків горами місцевість може бути використана як курорт. Джерело каптоване цементною спорудою та зразково експлуатується".
"Для здорових - це напій з чудовим смаком, добре тамує спрагу в суміші з вином, коньяком або лимонною кислотою" (реклама, 1913)
Мінеральна вода Полянська відзначена: Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895,1911.
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Міllеnnium), Чернівці 1886, Лугош 1911

Бутильована мінеральна вода типу Поляна-Квасова

Хімічний склад мінеральної води вивчався професорами Будапештського університету, лікарями, хіміками, фармацевтами Австрії, Угорщини, Чехословаччини. За даними цих досліджень у джерелах Полянського родовища поряд із високим вмістом гідрокарбонатів відзначена наявність бору, заліза, літію.
Відновлення розливу Полянської мінеральної води під назвою "Поляна Квасова" розпочато у 1946 році вже зі свердловин східної частини Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на заводі розливу мінеральної води "Поляна Квасова" (на місці колишнього заводу) та Свалявському заводі мінеральних вод. На базі мінеральної води Поляна Квасова зі свердловин, пробурених на західній частині Ново-Полянської ділянки родовища на лівому березі р.В.Пиня біля потока Безіменний, у 1965 році на бальнеологічному курорті Поляна було відкрито санаторій "Сонячне Закарпаття" на 400 місць. Ці свердловини також використовуються для розливу мінеральної води "Поляна Квасова".
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води Поляна Квасова
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова розливається зі св. №7-РЗ та св. №10-Р, 13-Р Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на території курорту з глибини 300 м, що надійно захищає її від зовнішнього забруднення.
Мінеральна вода Поляна Квасова майже повністю складається з гідрокарбонатів, загальний вміст яких перевищує його у відомій мінеральній воді Боржомі, що разом із наявністю ортоборної кислоти зумовило виділення її в окремий Поляно-Квасівський (Ново-Полянський) підтип мінеральних вод, до якого належить уся Свалявська група вод (Поляна-Купіль, Оленівська, Плосківська, Свалява та ін.). Ця група вуглекислих гідрокарбонатних, так званих лужних вод, Карпатського регіону широкого діапазону мінералізації практично не має аналогів у світі. Вона приурочена до Пиненської гідрогеологічної зони (долина р.Пиня, басейн р.Латориця), породи якої представлені в основному пісковиками. Пісковики, що більше хімічно і механічно зруйновані, ніж вулканічні породи, зумовлюють унікальний склад цих мінеральних вод, які не тільки повністю складаються з гідрокарбонатів, але й дуже збагачені мікроелементами, зокрема бором, фтором.
Мінеральна вода в умовах санаторію "Сонячне Закарпаття" використовується в бюветі, а також для вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших порожнинних процедур.
 

Показання до використання
Вважається, що гідрокарбонатні натрієві води мають універсальний вплив на організм людини.
- Перш за все, як багатокомпонентні буферні системи з близькою до нейтральної реакцією, вони олужнюють рН ротової порожнини, шлунка, кишечника. Так, Поляна Квасова викликає нейтралізацію підвищеної кислотності шлунка, що за глибиною олужнення прирівнюється до дії 1% розчину питної соди, однак нейтральне середовище в шлунку підтримується набагато довше, ніж опісля прийому розчину питної соди. Це сприяє своєчасній евакуації зі шлунка, покращенню процесу травлення в порожнині 12-палої кишки та кишечнику, і таким чином, знімає печію, тяжкість, здуття.
- По-друге, вони; як буферні розчини, сприяють збереженню сталості кислотно-лужної рівноваги організму, регулюючи рН сечі, біологічних рідин організму, і запобігаючи значній зміні рН крові. Це має особливе значення при метаболічному ацидозі, наприклад, при цукровому діабеті, ожирінні, сечових діатезах. Олужнення сечі наступає в середньому на 10-12 день прийому води. Ця особливість дії води використовується при розчиненні сечового піску.
- Розчинюють і сприяють таким чином більш легкій евакуації слизу зі шлунка, дихальних та сечовивідних шляхів.
- Прийняті після їди на висоті травлення викликають діуретичний ефект.
- Впливають на різні види обміну -жировий, вуглеводний, мінеральний. Ортоборна кислота надає мінеральній воді певних бактерицидних властивостей.
Ступінь кислотонейтралізуючої та буферної дії гідрокарбонатних вод залежить від рівня загального вмісту гідрокарбонатів. У мінеральній воді "Поляна Квасова" він один із найвищих серед закарпатських мінеральних вод цього типу.
Завдяки визначним антацидним і буферним властивостям мінеральна вода Поляна Квасова найефективніша при всіх захворюваннях шлунка з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езофагітах, супутніх змінах у вигляді холе- та панкреатостазу, а також хронічних панкреатитах, гепатозах, гепатитах, цукровому діабеті. Олужнюючий ефект води використовується при розчиненні мікролітів у сечовивідних шляхах для зменшення кількості та тривалості прийому цитратів (низхідний літоліз), а також як до, так і після дроблення каменів (літотрипсії).
Однак тривалий прийом мінеральної води не рекомендується при порушеннях калій - натрієвого обміну у зв'язку з вищим за оптимальний для столових вод вміст натрію.
Може вживатись для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунку.

ГОЛУБИНЕ

Історія мінеральної води "Лужанська"
Перші дослідження мінеральних вод в місцевості Луги на берегах р. Великої Пині від с.Солочина до с.Голубине (мінеральні води Лужанського родовища під теперішньою назвою "Лужанська") були проведені лікарем Березької жупи Sebeok A. у 1775 році.
Спочатку мінеральні води експортувались як прекрасні "борвіз" (винні води) для розведення вина. З 1872 року фармацевт Pall В. почав призначати з лікувальною метою мінеральну воду із "Лікувального джерела "Margit", яке знаходилось у власності лікаря Л.Карловського і було названо так на честь Маргіти Карловської. На відстані 100-120 м у володінні графа Шенборна знаходилося друге джерело під назвою "Erzsebet" такого ж хімічного складу (вивчено у 1879 році викладачем хімії із Відня Kletsinsky V.).
Мінеральні води цих джерел розливалися і експортувалися не тільки в різні куточки Австро-Угорської Імперії, а й за її межі. З ними широко знайомлять чисельні видання кінця XIX- початку XX сторіччя, реклами, ілюстровані путівники (1913,1914рр.).
Так, мінеральну воду "Маргіт", яку називали Угорською зельтерською водою, в клініці випробовували корифеї внутрішньої медицини Угорщини професори Korany F. та Keytly К. Вони високо оцінили лікувальні властивості "Маргіт" при захворюваннях шлункового тракту, жовчних шляхів, особливо при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. У показання включені також цукровий діабет, захворювання нирок та сечового міхура, легенів.
Щодо мінеральної води "Luhi Erzsebet" (дослівний переклад Лужанська Ержибет) вказувалось, що вона "має специфічну дію при хворобах шлунка ", "показана при захворюваннях шлунка, підвищеній кислотності, печії, відрижках, з успіхом використовується при хронічних катарах носоглотки, гортані, бронхів. Призначається хворим з кровохарканням, пороками серця та астматикам. Добре діє при захворюваннях жовчовивідних шляхів. Є прекрасним освіжаючим напоєм". (путівник, 1914).
Мінеральна вода "Луги Ержибет" відзначена; Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895, 1911
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Millennium), Чернівці 1886, Лугош 1911 (реклама, 1913)
Завод розливу мінеральної води "Луги Ержибет" зберігся до 1945 року і був перейменований на "Луги". З 1952 року завод розливав дві мінеральні води -"Лужанська-1" та "Лужанська-2" із свердловин № 1-РЗ та 2-РЗ, розташованих на лівому березі р.Пині. З 1972 року почався розлив мінеральної води зі свердловини № 3-РЗ, а з 1988 року - і св. №4-РЕ на правому березі р.Пині під об'єднаною назвою "Лужанська". В 1965 році на базі Лужанського родовища на курорті Луги почав функціонувати санаторій "Квітка полонини" на 200 місць, з 1980 року - і санаторій "Кришталеве джерело" на 150 місць.
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води "Лужанська"
Вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода "Лужанська" видобувається зі свердловин № 3-РЗ, 4-РЕ однотипних маломінералізованих вод Лужанського родовища (колишні солочинські "Луги Маргіт", "Луги Ержибет"). Найближчим аналогом мінеральної води Лужанської-3, -4 є мінеральна вода "Боржомі" св.№ 4 (Грузія).
Мінеральна вода Лужанська-3, -4 практично повністю складається з гідрокарбонатів (96-100 мг/%), що визначає особливість та унікальність її хімічного складу, як і всієї свалявської групи гідрокарбонатних вод Карпатського регіону в зоні Закарпатського простирання пісковиків в порівнянні з відомою мінеральною водою Боржомі. З інших компонентів в мінеральній воді наявні біологічно активні концентрації кальцію (в 1л до 1/4 добової потреби), ортоборної кислоти, фтору та ін.
Мінеральна вода Лужанська-4 в умовах санаторію "Квітка полонини", "Кришталеве джерело" використовується для питного вживання, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.

Санаторій Квітка полонини
 

Показання до використання
Мінеральна вода "Лужанська" завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовується як м'який антацид - засіб, що нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі пов'язані з гіперацидністю диспепсичні явища -печію, тяжкість, здуття. Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Відповідаючи за вмістом гідрокарбонатів 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода "Лужанська", однак, завдяки своїм буферним властивостям набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди. Зміни в лужний бік рН порожнини 12-палої кишки нормалізують надходження жовчі та панкреатичного секрету.
У той же час як і всі мінеральні води з мінералізацією від 2 до 5 г/л, що є різко гіпотонічним розчинами, бо їх осмотична концентрація у 2-2,5 рази менше такої у плазмі крові та тканинної рідини (ізотонічними по відношенню до плазми крові є води з мінералізацією від 8 до 13 г/л), мінеральна вода "Лужанська" має виражену холеретичну та діуретичну дію. Це допомагає звільнитись організму людини від шлаків, токсинів та сечового піску.
Наявність біологічно активних концентрацій кальцію, кремнієвої, ортоборної кислоти, фтору позитивно впливає на обмінні процеси. Завдяки олужнюючій, холеретичній, помірній холекінетичній дії мінеральна вода "Лужанська" призначається при всіх захворюваннях шлунка, переважно з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езофагітах, супутніх змінах у вигляді вторинного холе- та панкреатостазу, хронічних панкреатитах, цукровому діабеті. Діуретичний ефект води використовується при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів, хронічних інтоксикацій різного походження.
Може вживатись для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунка.

ЛУЖАНСЬКА-7

Історія мінеральної води Лужанська-7
Ф.Візнер в 1935 році писав, "На обох берегах Великої Пині розташовано багато джерел вуглекислих лужних вод: на правій стороні дороги від Голубиного до. Поляни (1/2 км до Солочина) в місцевості, що називається Луги, розташоване джерело "Луги Маркетини" (Маргіт) та "Луги Алжбетини" (Ержибет); води обох джерел розливаються і вивозяться. В 400 кроках від цих джерел є джерело вуглекислої лужної води "Жофія" (раніше воно називалось Ірма, потім Панонія)".
Як стверджує Dr.Hanko Vilmos (1912), "на основі закордонних досліджень складу води цього джерела можна вважати, що вона найближча до білінскої лужної квасної води, з якою повністю ідентична". Це висловлювання наводить на думку, що як "Панонія Жофія", так і "Білінска киселка" (Чеська Республіка) найближча в групі середньо-мінералізованих вод Лужанського Родовища до мінеральної води, отриманої свердловиною №7-Р з глибини 150м в полосі Бачавських пісковиків, які створюють пологу антиклінальну складку на території санаторію "Квітка полонини". Експлуатація цієї свердловини почалася у 1968 році. Вона використовується в бюветі санаторію для питного лікування.
Розлив мінеральної води" Лужанська-7" започатковано ТзОВ "Маргіт" у 1997 році.
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД.

Бутильована мінеральна вода типу Лужанська 7 на фестивалі мінеральних вод, с. Уклин

Хімічний склад мінеральної води Лужанська-7
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва з вмістом кремнієвої кислоти мінеральна вода Лужанська-7 розливається безпосередньо із свердловин № 7-Р, 7-ГП Лужанського родовища мінеральних вод на території санаторію "Квітка полонини". Від вод типу відомої Боржомі та інших подібних середньомінералізованих вод свалявської групи Поляно-Квасівського підтипу (Поляна Квасова, Поляна-Купіль, Лужанська - 12, Оленівська та ін.) вона відрізняється наявністю в іонному складі біологічно активних концентрацій кальцію та найвищого для цих вод рівня метакремнієвої кислоти. Це наближає її до мінеральних вод відомого курорту Віші (джерело "Гран Гріль") у Франції, "Білінскої киселки" курорту Білін в Чеській Республіці. В Лужанській-7 є також біологічно активні концентрації бору, фтору, йоду, брому, літію та інших мікроелементів.
 

Показання до використання
За високим загальним вмістом гідрокарбонатів (подібно до мінеральної води Поляна-Купіль наближається до 1 % розчину питної соди) та кислото-нейтралізуючою дією мінеральна вода Лужанська-7 належить до групи рідких антацидів - засобів, що нейтралізують підвищену кислотність шлунка, причому цей ефект наступає майже негайно після прийому води. Однак, крім основного ефекту кислотонейтралізації, завдяки буферним властивостям, які практично відсутні у відповідних розчинів питної соди, нейтральний (або близький до нейтрального) рН шлункового вмісту утримується значно довше. Зміщення рН порожнини 12-палої кишки в лужний бік сприяє нормалізації надходження жовчі та панкреатичного секрету. Спостерігається олужнення рН ротової порожнини, крові, сечі.
Водночас наявність сполук кремнію у мінеральній воді, які володіють сорбційними властивостями, сприяє виведенню із організму токсичних продуктів як при екзогенних, так і ендогенних хронічних інтоксикаціях, сечового піску.
Іонний склад води позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та вуглеводів, особливо при ожирінні, а також на інші обмінні процеси.
Завдяки муколітичним властивостям гідрокарбонатів мінеральна вода сприяє розчиненню слизу і полегшенню видалення його зі слизових шлунка, дихальних та сечовивідних шляхів.
Мінеральна вода Лужанська-7 призначається при всіх захворюваннях шлунка, переважно з підвищеним рівнем кислотності, супутніх змінах органів травлення у вигляді вторинного холе- та панкреатостазу, різних порушеннях обміну речовин, кислотно-лужного стану організму, зокрема при проявах метаболічного ацидозу, що супроводжують цукровий діабет, при ожирінні. Олужнюючий та детокси-каційний ефект води використовується при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів, розчиненні мікролітів, хронічних інтоксикаціях різного походження.
Може вживатись для зняття побічної дії ліків, які підвищують кислотність шлунка.
Тривалість вживання, як і всіх мінеральних вод аналогічного складу, обмежується при порушеннях натрій-калієвого обміну.


СВАЛЯВА

Історія мінеральної води Свалява
Місто Свалява розташоване на найстародавнішому шляху Закарпаття, який веде від Верецького перевалу, "Великих Руських воріт", в Дунайську низину. Назва Свалява пов'язана зі словом "сіль", у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела (Я. Штернберг, 1991). Про Свалявське джерело мінеральної води вперше згадується у звіті Dolhai А. для короля Матяша у 1463 році. У 1709 році це джерело відвідав Ракоці Ференц II, тодішній глава Мукачівського герцогства.
Подальша історія мінеральної води Свалява, як і інших відомих мінеральних вод цього краю (Полянської, Плосківської, Оленівської, Лужанської), тісно пов'язана з періодом існування Мукачівсько-Чинадіївської домінії, що входила до Березької жупи, яка у 1728 році перейшла у володіння династії Шенборнів на Закарпатті. Найбільший розквіт домінії починається з першої половини XIX століття в період правління графа Ервіна-Фрідріха, який був одночасно і головою Березького комітату. В другій половині XIX ст. - на початку XX ст. Мукачівсько-Чинадіівська домінія досягла такого рівня виробництва різних товарів, що без перебільшення можна сказати - такого господарського "монстра" не знала на той час і Західна Європа. Коли у 1885 році у Будапешті відкрилась господарська виставка, домінія Шенборнів була представлена на ній окремим павільйоном, а каталог-путівник по ньому складав цілу книгу. На цей період у Сваляві було створено державне орендне підприємство для розливу мінеральних вод Шенборна Бухгейма Фрідріха Кароля. В його володінні були практично всі джерела найбільш цінних вуглекислих гідрокарбонатних вод Свалявщини - Сваляви, Неліпина, Солочина, Поляни, Павлова, Плоского, Оленьова. У Неліпині графи Шенборни у 1800 році заснували і перші купелі.
У 60-70 роках були побудовані залізниці, що давали вихід із Закарпаття у центральні райони Угорщини, Трансільванію тощо. У 1887 році завершилося прокладання залізниці Мукачево - Свалява - Лавочне - Стрий, що з'єднала Закарпаття з Галичиною. Мінеральні води вивозились до Відня, Парижу, Будапешта, в Галичину.
Хоча перші записи про Свалявську мінеральну воду відносяться до XV століття, перші свідчення про вивіз Свалявської мінеральної води з'являються в добу правління останнього Ракоці (1676-1735), тоді з домінії вивозили разом із винами і квасну воду буркутів у бочках аж до Москви, її ставили на рівні з "єгерською" (тобто карлсбадською та марієнбадською). Про вивіз Свалявської мінеральної води є відомості в 1800 році, коли згадується Редліх Сем'єн, власник ресторану у Львові, що возив Свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як високо вартісний напій.
У 1826 році на джерелі існували і популярні серед населення купелі, однак у 1834 році його, як і Плосківське джерело, орендували тільки для вивозу бочками.
Із середини XIX сторіччя почався розлив води у пляшки під назвою "Szolyvai" ("Свалявська") з джерела на правому березі р.Латориці під горою з сірих пісковиків на розташованому поряд заводі розливу мінеральної води. Свалявська мінеральна вода (її називали "Королевою сечогінних і розчинюючих сечові солі лікувальних вод") експортується у Відень, Париж. У 1842 році в Будапешті вона була визнана однією із кращих за своїми смаковими якостями, а в 1855 році - отримала золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі. В 1884 році висока оцінка була дана їй у Відні. З існуючих джерел відомо: якщо у 1855 році було продано 50 ящиків Свалявської води, то дещо пізніше - 55 тис. ящиків, тобто до 1 млн. пляшок.
На заводах мінеральні води з будь-якого джерела розливались у малі (1/2 л) та великі пляшки (3/4 л), а також у якісну упаковку - пляшки Бордо. В ящиках по 60 та 40 пляшок вода відправлялася від залізничної станції Свалява-Неліпино. Тут же приймалася і порожня тара.
Мінеральна вода Свалявська відзначена: Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895,1911.
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Міllеnnium), Чернівці 1886, Лугош 1911
Відновлення розливу мінеральної води під назвою "Свалява" почалося у 1946 році вже з пробурених на Свалявському родовищі свердловин мінеральних вод Свалявським заводом мінеральних вод, який у 1950 році ввійшов до Лужанського заводоуправління мінеральних вод.
Мінеральна вода реалізується в межах України і експортується в країни СНД, США, Канаду.
Хімічний склад мінеральної води Свалява
Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. № 26 на правому березі р.Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського ( Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод.
 

Показання до використання
Мінеральна вода Свалява та всі гідрокарбонатні натрієві, так звані лужні мінеральні води, використовуються, передусе, як дигестиви - засоби для покращення травлення, особливо при підвищеній кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, відчуття тяжкості у шлунку; внаслідок евакуації нейтралізованого шлункового вмісту і олужнення порожнини 12-палої кишки, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.
Другою важливою дією гідрокарбонатних вод як буферних розчинів є їх вплив на кислотно-лужний стан організму при явищах метаболічного ацидозу, наприклад, при ожирінні, цукровому діабеті. Зміщення рН сечі в лужний бік має велике значення для розчинення сечового піску певного хімічного складу, профілактики літогенних діатезів.
Гідрокарбонатні води мають сприятливий вплив на вуглеводний та ліпідний обмін як завдяки покращенню функціонального стану печінки, так і в результаті посилення ліполітичних процесів. Наявність у мінеральній воді широкого спектра мікроелементів у біологічно активних концентраціях зумовлює ефективність її призначення при порушеннях мінерального обміну.

НЕЛІПИНО

Історія мінеральних вод Неліпина
Історія неліпинських мінеральних вод тісно пов'язана з історією свалявських мінеральних вод, бо село Неліпино фактично розташоване на південних околицях Сваляви і навіть створені на цих джерелах купелі називались і Свалявськими.
Перші згадки про Неліпинські води відносяться до 1755 року, коли граф Шенборн, у володінні якого знаходились ці джерела, відправив до Відня на дослідження Сусківську і Неліпинську воду хоча результати цих досліджень залишились невідомими. В 1795 році Неліпинську, Пасіцьку, Свалявську, Голубинську воду вивчав Sebeok А.
Неліпинські вуглекислі лужні води набули такої слави, що їх почала відвідувати і аристократична знать. Це вимусило владу заснувати тут у 1800 році упорядковані купелі. Вони постійно розширювались, модернізувалися і невдовзі стали визнаним і популярним курортом, що налічував 68 жилих помешкань, 22 ванних кабін, в якому був лікар. Одним із орендаторів Свалявського філіалу курорту був лікар Карловський Л. У 1871 року Неліпино стало однією з зупинок залізниці. Так, в 1879 році курорт відвідало 385, а в 1880 році - 419 людей. Працював він тільки з травня по жовтень. Не менш знаменитим тут був і липовий парк, засаджений при заснуванні курорту. Гості відвідували прилеглі живописні місця - Ждимир, Жденієво, Заньку, Свалявські полонини.
Найбільш показаними для лікування тут були захворювання шлунка, печінки при жировому переродженні та застою жовчі, легенів, сечового міхура, подагра, ревматизм, особливо, що супроводжувались остеопорозом, захворювання селезінки, нервові розлади та ін. Вода для питного лікування із джерела "Стефанія" використовувалася на місці й тільки ті, хто тут лікувалися, могли вивозити її додому.
Як пише Weisner F. (1935), "В Неліпино є джерело для пиття і купелів "Stepanka" і джерело для купелів. При них діють купелі "Stefania". Одна з купальних будов існує на вуглекислому лужному джерелі "Stepanka", друга на залізистому джерелі, третя будова для питного лікування, Купелі розташовані на лівому березі потока Віса, де він впадає до р.Латориці". Липовий парк, окремі споруди курорту збереглися до 1945 року.
Розлив мінеральної води під назвою "Неліпинська" зі свердловини № 21 Неліпинського родовища мінеральних вод було розпочато у 1956 році Свалявським заводом продтоварів, а з 1999 року під назвою "Поляна Неліпинська" зі св. № 20.
Хімічний склад мінеральної води "Поляна Неліпинська"
Вуглекисла холодна борна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода "Поляна Неліпинська", як і "Лужанська" є найближчим аналогом мінеральної води "Боржомі" св.№ 4 (Грузія).
Мінеральна вода "Поляна Неліпинська", як і "Лужанська" , характеризується найбільшою питомою вагою у своєму складі гідрокарбонатів (96 - 100 мг/%), у порівнянні зі всією Свалявською групою гідрокарбонатних вод Карпатського регіону в зоні Закарпатського простирання пісковиків. Із інших компонентів в мінеральній воді наявні біологічно активні концентрації кальцію (в 1л до 1/4 добової потреби), ортоборної кислоти, фтору та ін.
 

Показання до використання
Мінеральна вода "Поляна Неліпинська" доповнює групу маломінералізованих гідрокарбонатних вод Закарпаття ("Лужанська", "Шаянська"), які завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовуються як м'які антациди. Відповідаючи за їх вмістом 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода "Поляна Неліпинська" нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі диспепсичні явища пов'язані з високою кислотністю - печію, тяжкість, здуття. Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Завдяки своїм буферним властивостям вода набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди. Зміни в лужний бік рН порожнини 12-палої кишки нормалізують надходження жовчі та панкреатичного секрету.
У той же час як і всі мінеральні води з мінералізацією від 2 до 5 г/л, що є різко гіпотонічними розчинами, мінеральна вода "Поляна Неліпинська" має виражену холеретичну та діуретичну дію.
Наявність біологічно активних концентрацій кальцію, ортоборної кислоти, фтору позитивно впливає на обмінні процеси.
Завдяки олужнюючій, холеретичній дії мінеральна вода "Поляна Неліпинська" призначається при всіх захворюваннях шлунка переважно з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езофагітах, супутніх змінах у вигляді вторинного холе- та панкреатостазу, хронічних панкреатитах, цукровому діабеті. Діуретичний ефект води використовується при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів, хронічних інтоксикацій різного походження.
Може вживатися для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунка.

ШАЯН

Історія шаянських мінеральних вод
Історія шаянських вод пов'язана з віковою історією Марамороша, його столиці м.Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, який охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії, так званий "соляний шлях" вивозу кам'яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Найширше історія мінеральних вод Марамороша відображена в монографії Sziladyi І. (1876).
Хоча цілющі джерела Марамороша були відомі з прадавніх часів, згадки про мінеральні джерела на південно-східних околицях смт.Вишково, колишньому "коронному місті", що знаходиться на відстані 20 км від м.Хуст, з'являються починаючи з 1753 року у працях ВеІ М., Platini, dr.Lenhossek M., Muller B. та Tognio L. Це джерела під назвами "Nyulas", "Kovacs", "Visk-vagegyi furdo", "Joros forras".
Відомо, що тут в 1818 році на базі цих вуглекислих гідрокарбонатних залізистих мінеральних вод була заснована одна з найстаріших і відомих купалень Марамороської жупи "Замкова Купіль" у підніжжя Замкової гори (г.Варгедь, 991м).
L.Tognio у 1863 році у джерелі "Nyulas" знайшов дуже великий вміст вуглекислоти та заліза на рівні джерел Кобилецької Поляни. А в джерелі "Kovacs", вода якого давала коричневий залізистий осад - багато заліза та кремнію. "Вода цих джерел по лікувальному впливу могла змагатись із залізистими водами знаменитого курорту Пірмонт. Вода джерел була чиста та приємна, закрита в пляшки з корками довго зберігала свіжість та специфічний смак залізистих вод" (Sziladyi I.,1876). Тут було рекомендоване лікування при малокрів'ї, жіночих хворобах та при катарах шлунка. В 1887 році "Замкову Купіль" описав Boleman I.
Щодо джерел у місцевості Шаян на південно-західній околиці Вишкова, то в 1876 році вони згадуються в переліку мінеральних джерел як "Sajani kulso forras" та "Sajani belso forras" (Шаянське зовнішнє та внутрішнє джерело). На період 1935 тут існує водолікарня з 4 ванними кімнатами та 19 покоями для гостей, де використовуються вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні залізисті шаянські джерела.
На південь від Вишкова описані також джерела "Elso hatuslo borkut" та "Szaszborkut".
Як пише Sziladyi I.(1876), "Деякі із джерел живописної Шаянської долини (зовнішнє Шаянське джерело) та Вишк-Варгедьське (головне джерело) прекрасні для змішування з вином, мають у своєму складі високий вміст гідрокарбонатів, кремній, залізо. Тому вони були популярні і як винні води, на зразок подібних вуглекислих гідрокарбонатніих вод Бережськоїжупи (Свалявська, Лужанська та ін), що широко розвозились у бочках, бутлях, обплетених лозою".
На базі Шаянського родовища вуглекислих мінеральних вод в живописній місцевості Шаян, розташованій в Солотвинській западині Закарпатського прогину, оточеній невисокими горами з округлими вершинами - Великий (477 м), Середній (325 м) і Малий Шаян на курорті Шаян у 1952 році було відкрито санаторій "Шаян" на 150 місць. В умовах курорту для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, промивань кишечника та іншого порожнинного введення використовуються гідрокарбонатні натрієві води свердловин №4, №242 біля підніжжя г.В.Шаян. Хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода св.№ 2 біля підніжжя г.М.Шаян, що однією із перших була рекомендована для лікування урологічних захворювань ще у 50-ті роки XX сторіччя, в тому числі корифеєм медицини Закарпаття професором А.Фединцем, в умовах курорту Шаян використовується тільки для питного лікування, а з 1999 року почала розливатись у пляшки.
Розлив мінеральної води "Шаянська" зі св. №242 розпочався ще в 1964 році . На сьогодні вона розливається кількома потужними фірмами на сучасних лініях розливу.
Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД.

Джерело мінеральної води Хустський район

Хімічний склад мінеральної води Шаянська
Вуглекисла холодна маломінералізована кремниста гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода під назвою "Шаянська" розливається зі свердловини № 242 Шаянського родовища з глибини 250 м. Шаянське родовище вуглекислих мінеральних вод належить до гідрокарбонатних вод вулканічних порід. Основні запаси вуглекислих вод пов'язані з зонами тектонічних порушень в масивах гранодіорит-порфирів та діоритових порфиринів. Вони виходять на поверхню через прориви паннонської товщі пісковиково-глинистих відкладень, розташованих в південно-східній частині Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди.
За загальним вмістом гідрокарбонатів "Шаянська" наближається до мінеральної води "Боржомі" св. №4 (Грузія) та "Віші-Селестон" (Франція), однак належить до Диліжанського типу мінеральних вод відомого курорту Диліжан у Вірменії через наявність у її складі також метакремнієвої кислоти. Метакремнієва кислота присутня в мінеральній воді крім молекулярної й іонної, в колоїдній формі, яка відіграє особливу роль у лікувальних властивостях мінеральних вод. У склад води входять також біологічно активні концентрації кальцію (1/4 добової потреби), магнію, заліза, літію та ін. Найближчі її аналоги - мінеральні води "Диліжан" (Вірменія), "Князь Мілош" (Сербія), "Анка", "Домбрувка", "Мешко" (Польща), води курортів Біле-Тушнад (Румунія), Евіан-ле-Бен (Франція) та ін.
 

Показання до використання
В основі механізму дії мінеральної води "Шаянська" лежить спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральної води з аналогічною за складом буферною системою організму людини, що сприяє їх тісній взаємодії, впливу на реакцію (рН) внутрішнього середовища при питному застосуванні. У зв'язку з достатнім вмістом гідрокарбонатів (відповідає 0,3% розчину питної соди) мінеральній воді Шаянській притаманні властивості так званих рідких антацидів, що нейтралізують високу кислотність шлунка. Основний, олужнюючий ефект (нейтралізація кислотності в шлунку) наступає безпосередньо після прийому води. Олужнення порожнини 12-палої кишки сприяє нормалізації надходження жовчі та панкреатичного секрету. Як і всі мінеральні води з мінералізацією від 2 до 5 г/л, що є різко гіпотонічними розчинами, має виражену діуретичну та холеретичну дію.
Тому мінеральна вода "Шаянська" не лише насичує організм цінними мікроелементами - кальцієм, магнієм, залізом, а й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску. Це доповнюється детоксикаційною дією колоїдної форми метакремнієвої кислоти. Наявність кремнію зумовлює також гальмування збудженої моторики кишечника.
Завдяки поєднанню олужнюючої, холеретичної, діуретичної та детоксикаційної дії мінеральна вода "Шаянська" призначається при всіх захворюваннях шлунка переважно з підвищеним рівнем кислотності, супутніми рефлюкс-езофагітами, застійними явищами у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних гепатитах, панкреатитах, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, різних як ендогенних, так і екзогенних хронічних інтоксикаціях, у тому числі важкими металами. Олужнюючий та діуретичний ефекти води зумовлюють її використання при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів.

ДРАГОВО

Історія мінеральної води Драгівська
Як пише Drahny Fr. (1924): "Жупа Марамороська найбагатша мінеральними водами. В 98 селах тут відомі 234 мінеральні джерела, багато з яких знаходяться біля залізничного шляху Кіральгаза-Ясіня. Найвідоміші із мінеральних джерел - "буркутів" - народ охрестив своїми, часом багатозначними назвами". Серед "Святих керниць" згадується і Драгівська мінеральна вода: "Безсмертна керниця" (с.Боронява), "Свята керниця" (с.Бобовище), "Золота керниця" (с.Золотарьово), "Драговська керниця" (с.Драгово), "Княжева керниця" (м.Тячів) та ін. (Стрипський Г.,1924). Назви свідчать, що джерела існували ще за часів язичництва. В період від XVI до середини XIX ст. як знання про мінеральні джерела, так і їх використання в порівнянні з середньовіччям суттєво поступилися вперед. Поруч таких "керниць" селяни будували колиби, викопували ями, ставили бочки без дна і приймали купелі під відкритим небом. Використання мінеральної води з лікувальною метою під наглядом лікарів почалося, загалом, у XIX ст. Тоді ж біля джерел мінеральних вод спритні підприємці почали будувати водолікарні, пансіонати, готелі.
Марамороські джерела вуглекислих вод здобули особливої слави з XVI століття, коли в 1558 році на шляху з Царгороду до Москви через Карпати московське посольство зупинилося в Угольському монастирі і у своєму звіті цареві Іванові Грозному розповіло про мінеральні багатства цього краю. Як описує А.Петров (1924), "У волості Мараморош, у горах Полонинних на річці Угля між тих великих річок й гір стоїть монастир. У тім монастирі - говорить звіт - є криниця, в якій вода солодка, як грушевий квас з медом... Той квас п'ють усі браття (ченці)... так само як і гості... Одні джерела теплі, одні студені. До цих вод приходить багацько людей, хворих на різні хвороби, немочі, лягають до них, і всім, хто приходить, вертається здоров'я й одужання. Спосіб лікування подібний тому, який і досі зустрічається в неустаткованих карпатських купелях біля джерел лікувального характеру. Але могли бути і купелі: поблизу монастиря в одній горі досі ще ховаються сліди купелів, що витесані в камені". Угольське родовище на берегах р. Малої Угольки розташоване поряд із Драгівським родовищем вуглекислих мінеральних вод аналогічного складу У 1876 у монографії Sziladyi І. серед вказаних 234 джерел найбільш відомими визначені такі драгівські джерела -"Monastir", "Lejkum", "Monchul".
Wiesner F. (1935), так описує Драгівські джерела: "На лівому березі ріки Тереблі в місцевості званій Кваси є 3 вуглекислі лужно-залізисті джерела, названі "Ракоці" (найкраще), "Лейкум" (у півгодини від нього) та "Менчул" (у 6 км). Перед Світовою війною діяли в Драгові купелі, але їх будови під час війни було знищено. На правому березі р.Тереблі в місцевості званій Ольшани також є вуглекисле лужно-залізисте джерело".
У 1945 році методи народного лікування в с.Драгово в живописній "Монастирській балці" біля потока Монастир спостерігав Бабинець А. (1963). Бетонні ванни, які заповнювали водою із джерел, збереглися біля Драгова до початку 60-х років XX століття.
Розлив мінеральної води "Драгівська" існував в кінці XIX ст. Він відновився в 1945 році.

Джерело мінеральної води Рахівський район

Хімічний склад мінеральної води Драгівська
У складі Драгівського родовища мінеральних вод 13 свердловин, 6 джерел, холодних і субтермальних, від малої до високої мінералізації, з різним співвідношенням гідрокарбонатів та хлоридів, однак переважають води Єсентукського типу, тобто групи хлоридно-гідрокарбонатних мінеральних вод. Родовище належить до гідрокарбонатних вод вулканічних порід, приурочених до крейдових відкладів, які конролюються зонами розломів в Драгівсько-Новоселицькій зоні. До них приурочено ї Угольське родовище мінеральних вод.
Вуглекисла холодна середньомінералізована борна хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода Драгівська розливається зі св. № 9М, розташованої на лівому березі р.Теребля біля підніжжя однієї з вершин Полонинських гір г. Менчул (1487 м) із глибини 50 м, де існувало колишнє відоме джерело "Менчул". Найближчими її аналогами за мінералізацією із вод Єсентукського типу є мінеральна вода "Джава" св. №14 (Грузія), "Єсентуки №4" курорту Єсентуки (Росія), "Ліпічки студенац" курорту Ліпік (Хорватія), "Вінцентка" курорту Лугачовице (Чеська Республіка), джерело "Жозефіна" курорту Щавно (Польща), мінеральні води курортів Константінове - Лазне (Чеська Республіка), Залакарош (Угорщина), Епідот (Греція).
Особливістю хімічного складу Драгівської мінеральної води св.№ 9М є збалансоване співвідношення (майже 1:1) гідрокарбонатів та хлоридів, вміст біологічно активних концентрацій йоду (1 мг/л) та брому (6 мг/л), що дуже рідко спостерігається серед мінеральних вод такої мінералізації.
 

Показання до використання
"Багато професорів і лікарів високої кваліфікації пропонували цю воду як особливий засіб для лікування при захворюваннях легенів, гортані, шлунка, а також сечового міхура, нирок, при наявності цукру у сечі. Вона прекрасна в розведенні з вином", (реклама мінеральної води Драгівська, 1912.)
Цінність цих вод полягає в тому, що завдяки своєму іонному складу-оптимальному співвідношенню гідрокарбонатів і хлоридів - при питному використанні вони позитивно впливають на реакцію шлункового та кишкового соків, електролітний склад крові. Як хлориди, так і гідрокарбонати відіграють велику роль у збереженні сталості буферних систем крові. Гідрокарбонати допомагають відновити кислотну рівновагу в шлунку та кишечнику, покращують засвоєння їжі. Хлориди допомагають підтримувати єдиний рН у всіх рідинах організму, тонус м'язів, нервової системи. Виявлено, що при питному вживанні відбувається швидке всмоктування у кров (у межах 1 хвилини) та розповсюдження мінеральної води з її компонентами в органах і тканинах організму та відділення її в жовч, сечу, шлунковий сік (також у межах 1 хвилини).
Однак особливість дії хлоридно-гідрокарбонатних вод, як складних сольових розчинів, полягає у впливі їх на гормональну систему шлунково-кишкового тракту, яка стимулює утворення та виділення жовчі, панкреатичного секрету, активність ферментів шлунка, підшлункової залози. Покращуючи процеси травлення, Драгівська мінеральна вода позитивно впливає також і на обмінні процеси - стимулює ендокринну функцію підшлункової залози, посилює окисні процеси в організмі. Наявність гідрокарбонатів, кальцію надає їй слизорозчинної, протизапальної дії.
Вміст мікроелементів брому, йоду, літію, цинку (входить до складу інсуліну) позитивно впливає на мінеральний обмін людини. Лікувальні властивості таких вод особливо цінні при станах, коли організм людини втрачає багато води, що призводить також до втрати солей. Передусім це зустрічається при надмірному потовиділенні в осіб, котрі працюють в умовах підвищеної температури, виконують важку фізичну роботу. У деяких випадках втрати поту можуть сягали 3-х літрів рідини за годину. Такі стани потребують компенсаторного вживання води, солей з метою запобігання недостатності життєво важливих електролітів.
За рівнем мінералізації мінеральна вода Драгівська є гіпотонічним розчином по відношенню до плазми крові, тому має і діуретичну дію.
Мінеральна вода Драгівська призначається при всіх хронічних захворюваннях шлунка з різним типом секреції, захворюваннях жовчного міхура та печінки, підшлункової залози, хворобах обміну речовин, зокрема цукровому діабеті, для лікування та профілактики порушень електролітного та водного обміну, зокрема при надмірній втраті рідини при значному потовиділенні з умов роботи при підвищеній температурі, важких фізичних навантаженнях. Особливо слід зазначити доцільність питного вживання йодвміщуючих вод для профілактики йоддефіцитних станів у регіонах та біогеохімічних провінціях з нестачею йоду в ґрунтових водах та з тим чи іншим ступенем (від 1 до 4) вірогідності ендемічного зобу (схема-карта України за проф. В.Бардовим).

СОЙМИ

Історія мінеральної води Сойми
Лікувальні властивості води як при зовнішньому використанні в купальнях, так і питному застосуванні були відомі населенню ще з XVIII століття. Наприкінці XIX ст. поблизу поселення Міжгір'я (Волове) в с.Сойми приватні підприємці на джерелах мінеральних вод на лівому березі р.Репинки відкрили водолікарню, де відпускали вуглекислі ванни, а на початку XX століття тут були споруджені невеликі помешкання для житла. В 1876 році сойминські джерела "межи бродами і під клівами" (г.Кліва) на берегах Репинки наводяться у списку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття в монографії Sziladyi І. В 1900 році після визначення хімічного складу сойминських мінеральних джерел цей район був визнаний курортною місцевістю. Свого розквіту курорт Сойми набув у 1910-1914 рр., проте в період Першої світової війни він був повністю знищений. Приватні підприємці на місці попередньої споруди відкрили невеличку водолікарню, яка ще існувала у 1935 році. Припускається, що назва Сойми походить від "соімення" - злиття двох рік Репинки і Ріки у вузькій долині між горами.
Санаторій "Верховина" на курорті Сойми, розташованому в низькогір'ї на висоті 600 м, було відкрито у 1950 році на базі свердловин мінеральних вод, пробурених на лівому березі р.Ріки. Збереглось також одне з джерел мінеральної води Сойми.
Розлив мінеральної води "Сойми" зі св.№4-Р 1999 році розпочало Українсько-Німекцьке ТОВ" Сойми-ЛТД" на заводі розливу мінеральних вод на території курорту.
Мінеральна вода "Сойми" нагороджена: Москва, 2001- медаль "Золотой Сирин" І ступеня; Київ, 2001-Диплом дегустаційного конкурсу "РООО&СКІМК8"2001.

Джерело мінеральної води Міжгірський район

Хімічний склад мінеральної води Сойми
Сойминське родовище мінеральних вод - одне з найбільш високодебітних на Закарпатті. Його орієнтовний дебіт сягає 1500 м3/добу. Затверджені запаси зі свердловин, що можуть використовуватись для розливу, складають 590 м3/добу. За геохімічним походженням ці води належать до хлоридно-гідрокарбонатних вод, виходи яких приурочені до розломів у Складчастих Карпатах. Водоносний горизонт у пісковикових породах середнього еоцену напірний, свердловини мінеральних вод самовиливають зі значним вмістом вільного вуглекислого газу (практично єдині такі на сьогоднішній день на Закарпатті).
Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої борної середньомінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної натрієво-кальцієвої мінеральної води Сойми, що робить її унікальною, є найвищий вміст кальцію, в порівнянні з іншими кальцієвими гідрокарбонатними водами, наявність біологічно активних концентрацій інших мікроелементів - марганцю, цинку, літію, борної кислоти, заліза, що зумовило виділення її у окремий Сойминський підтип серед групи вод типу Єсентуки у класифікації мінеральних вод.
 

Показання до використання
Визначні лікувальні властивості мінеральної води Сойми зумовлені насамперед високим вмістом мінеральних солей, зокрема кальцію і магнію. Так, 1 л води містить стільки ж кальцію, як 2 склянки молока. Завдяки такій кількості кальцію (до 500-800 мг/л), магнію (до 100 мг/л), що відповідає половині добової потреби організму людини, ця мінеральна вода забезпечує відновлення їх дефіциту при порушеннях мінерального обміну. Іони кальцію викликають протизапальну дію, знижують проникливість клітинних мембран, зменшують кровоточивість.
Як хлориди, так і гідрокарбонати відіграють значну роль у підтриманні сталості буферної системи біологічних рідин організму, в т.ч. крові. Достатньо високий загальний вміст гідрокарбонатів (відповідає 0,4% розчину питної соди) зумовлює як кислотонейтралізуючу (антацидну, олужнюючу), так і буферну дію води (здатність зберігати стало нейтральний рН середовища шлунку протягом певного часу), яка перевищує останню у відповідного розчину питної соди.
Олужнюючий ефект (нейтралізація кислотності) наступає безпосередньо після прийому води і ліквідовує явища кислотно-евакуаторної дискоординації шлунка. Олужнення порожнини 12-палої кишки сприяє нормалізації відходження жовчі та панкреатичного секрету, активності ферментів підшлункової залози, процесів всмоктування. А наявність вуглекислоти, слабокислого рН та іонів хлору надає воді стимулюючої та замісної дії і при станах з низьким рівнем кислотоутворення. Ще однією особливістю дії хлоридно-гідрокарбонатних вод, як складних сольових розчинів, є виразний вплив на гормональну систему шлунково-кишкового тракту - індукцію гормонів, що стимулюють утворення та виділення жовчі, панкреатичного секрету, активність ферментів шлунка, підшлункової залози, ендокринну функцію підшлункової залози, посилення окисних процесів в організмі.
У відповідності з іонним складом мінеральної води Сойми та її лікувальними властивостями вона призначається при захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотоутворення, супутніх захворюваннях жовчного міхура та підшлункової залози у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних панкреатитах, гепатитах, дисфункціях кишечника, цукровому діабеті, ослабленні імунного статусу організму; всіх захворюваннях з порушеннями мінерального обміну, зокрема кальцію: профілактики та терапії захворювань органів руху та опори, корекції порушень кальцієвого обміну при остеопорозі, у період активного росту дітей та підлітків, тривалому використанні гормональних препаратів. Мінеральна вода ефективна при захворюваннях, що супроводжуються залізодефіцитними станами, хронічних ендогенних та екзогенних інтоксикаціях.

КЕЛЕЧИН

Історія мінеральної води Келечинська
Залізисті джерела Келечина наводяться Szabo S. у переліку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття ще в 1876 році. В 1935 Wiesner F. відзначав, що на лівому березі р.Репинки на відстані в 500 кроків від дороги в с. Келелечин є З джерела вуглекислої залізистої води, яка придатна для розливу.
В 50-ті роки були пробурені свердловини на правому березі ріки у 2 км від села. Розлив мінеральної води Келечинська з використанням різних методів стабілізації заліза періодично проводився з 1987 року зі св. № 359 з глибини 110 м (Воловецький завод продтоварів, Міжгірський завод "Електрон") зараз відновлюється фірмою "Царська криниця".
На даний час вона використовується для питного лікування в гематологічному реабілітаційному відділенні санаторію "Верховина" курорту Сойми.
Хімічний склад мінеральної води Келечинська
Келечинське родовище одне із найбільших на Україні родовищ залізистих мінеральних вод. У його складі 12 свердловин, 8 джерел із орієнтовним дебітом до 500 м3/добу (затверджені запаси із 3 свердловин, що можуть використовуватись для розливу, складають 207 м3/добу). Водоносний горизонт свердловин напірний, тріщинно-жильний, інтенсивно газуючий вуглекислим газом при виході на поверхню.
Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої залізистої маломінералізованої гідрокарбонатної кальцієвої, магнієво-кальцієвої води Келечинська є високий вміст карбонатного заліза (від 15 до 30 мг/л при мінімальній добовій потребі заліза 120 мг), а також інших важливих для організму мікроелементів, зокрема кальцію і магнію із оптимальним їх співвідношенням. Келечинський залізистий нарзан завдяки значно вищому вмісту заліза порівняно з залізистими нарзанами інших типів було виділено в класифікації мінеральних вод в окремий Келечинський тип "залізистих вод з високим вмістом металів". Залізо в мінеральній воді свердловин Келечинського родовища майже повністю знаходиться в двовалентній його формі, в джерелах - частково в тривалентній, колоїдній та пов'язаній в органічні комплекси. Один літр води містить від 100 до 400 мг кальцію, що становить майже половину добової потреби організму дорослої людини. Завдяки високому вмісту вуглекислоти води такого складу мають ще і надзвичайно приємний смак, прекрасно тамують спрагу. В Карпатах місцеве населення називає їх буркутами, на Кавказі - нарзанами, в Монголії - аршанами, що означає "богатир-вода". Кисловодський нарзан (кисла вода) М.Ю.Лєрмонтов назвав "холодним кип'ятком". Дійсно, вуглекислі води у місцях інтенсивних виходів на поверхню, як це спостерігається в Карпатах, завжди бурлять, створюючи незалежно від температури враження кипіння, завдяки виверженню із надр разом з водою вуглекислого газу.
Усього на Закарпатті розташовано до 60 водопроявів залізистих мінеральних вод, зокрема залізистих нарзанів Келечинського типу.
 

Показання до використання
Спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральних вод типу нарзанів до буферних систем організму людини сприяє їхній тісній взаємодії, впливу на рН внутрішнього середовища - травних секретів, крові, сечі. Біологічна доступність карбонатного заліза із мінеральної води Келечинська при питному лікуванні наближається до такої у фармакологічних препаратів двовалентного заліза.
Мала мінералізація води зумовлює її виразну холеретичну та діуретичну дію. Келечинська мінеральна вода , як і всі кальцієві води належать до діуретичних також завдяки їх специфічному впливу на сечовидільну функцію нирок, ролі кальцію у профілактиці сечокислих діатезів. Тому мінеральна вода Келечинська не тільки насичує організм цінними елементами - залізом, кальцієм, магнієм, марганцем, але й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску.
Залізисті води є найбільш цінними для питного використання як природні джерела заліза.
Мінеральна вода Келечинська призначається перш за все на різних етапах лікування (особливо протирецидивного) залізодефіцитних станів різного походження, в тому числі на фоні порушення функції органів травлення - хронічних захворюваннях шлунка з різним типом кислото-утворення, при підвищеній кислотності - у стадії її компенсації, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу; хронічних ендогенних інтоксикаціях, що виникають при довготривалих хронічних захворюваннях різної етіології внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, різних екзогенних інтоксикаціях, порушеннях мінерального обміну, сечових літогенних діатезах.
Її прийом не залишає темного нальоту на зубах, як це спостерігається після прийому рідких лікарських препаратів заліза. Вона і пляшкована не втрачає специфічний приємний освіжаючий смак, притаманний залізистим водам.


 

Экскурсию проводит: Корсак Роман


Для добавления своих фотографий пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь



Комментарии

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь

Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, которые прямо или косвенно имеют отношение к опубликованной информации. Проявляйте также уважение и толерантность к своим собеседникам даже в том случае, если Вы не разделяете их мнение.
   Отменa

Смотрите также


Прекрасный Ужгород в цвету сакур и магнолий.

Опубликовано: 30.10.2013 13:13:42
Закарпатская обл.Ужгородский районУжгород

Прекрасный Ужгород в цвету сакур и магнолий. Название экскурсии: Прекрасный Ужгород в цвету сакур и магнолий.

Ужгород - Карпатский Вавилон. Путешествие по памятным местам еврейской истории.

Опубликовано: 22.01.2012 20:39:29
Закарпатская обл.Ужгородский районУжгород

cЭкскурсия по памятным местам еврейской истории: ул.

"Истории Ужгородского замка от Лаборца до П.Совы".

Опубликовано: 07.04.2016 9:45:56
Закарпатская обл.Ужгородский районУжгород

 Посещение старинного замка, первые упоминания о котором датируются еще 1Х столетием. Мифический карпатский князь Лаборец и династия венгерских королей Арпадовичей.

Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття

Опубликовано: 08.11.2011 11:16:25
Закарпатская обл.Ужгородский районУжгород

Гастрономічний туризм – це різновид туризму пов’язаний з ознайомлення та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу.



Добавление фотографий



Copyright 2008-2018, rest4u.com.ua


Сделано в DesignIt!

Туристический портал Rest4u.com.ua - наиболее полная и достоверная информация об отелях, частных усадьбах, санаториях Закарпатья, Карпат, Крыма.

Выбирая отдых в Украине , Карпатах , Закарпатье , Крыму на туристическом портале Rest4u.com.ua Вам предложат наиболее оптимальный вариант отдыха, который удовлетворит любые запросы и вкусы туриста. Используя систему on-line бронирования Вы сможете получить скидки на проживание и питание в лучших санаториях , отелях и здравницах в любом из курортов Украины.

Пересылая фотографии, тексты и другие материалы, отправители гарантируют наличее у них личных неимущественных и исключительных имущественных авторских прав, а также самостоятельно несут ответственность за нарушение прав третьих лиц. Копирование материалов разрешено при наличии видимой ссылки на сайт Rest4u.com.ua.

Авторизация





 


Я не могу зайти в свой аккаунт
Центр помощи